Зміст, форми і методи організації та проведення навчально-виховної роботи в гімназіях Чернігівщини. Дослідження внеску педагогів закладів в розвиток освітньої справи регіону. Характерні особливості і основні історичні етапи розвитку початкової освіти.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г.Робота виконана в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: Коваленко Євгенія Іванівна, кандидат педагогічних наук, професор, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, завідувач кафедри педагогіки та педагогічної майстерності. Офіційні опоненти: Аніщенко Олена Валеріївна, доктор педагогічних наук, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, старший науковий співробітник; Захист відбудеться 22 жовтня 2011 року об 11.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.03 у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т.Г. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Концептуальні положення, окреслені в Державній національній програмі "Освіта" ("Україна ХХІ століття") (1996) та "Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті" (2002), визначають основні напрями навчально-виховного процесу сучасної школи, включаючи й гімназійні навчальні заклади. На наш погляд, у часи утвердження української державності в галузі освіти важливо враховувати не лише досвід зарубіжних країн, передбачених Болонською декларацією, а й вітчизняні набутки з метою уникнення помилок попередніх поколінь та залучення кращих надбань для утвердження національної системи освіти й ефективного виховання учнів, спрямованого на формування молоді нового типу, здатної "навчатися протягом життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і змінювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невідємну складову європейської та світової спільноти". У цьому контексті вивчення досвіду гімназійної освіти ХІХ - початку ХХ ст. дасть можливість дослідити процес її становлення та специфіку розвитку, виявити прогресивні тенденції, окреслити перспективу використання позитивних напрацювань у нових умовах, переосмисливши їх. Ярмаченко й ін., розкриваючи загальні процеси становлення й розвитку освіти в нашій державі, розглядають гімназійну освіту як складову її частину. Для вирішення поставлених завдань у дисертації використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: теоретичний аналіз і синтез, систематизація й узагальнення історичного матеріалу, класифікація досліджуваних джерел (забезпечили пошук і систематизацію необхідного фактологічного матеріалу); хронологічно-системний і проблемно-пошуковий методи (дозволили виявити закономірності становлення та розвитку гімназійної освіти на Чернігівщині й виділити основні етапи цього процесу); порівняльно-зіставний та ретроспективний методи (дозволили зясувати мету, розкрити зміст, дослідити форми й методи навчально-виховного процесу гімназій регіону в досліджуваний період); математично-статистичний метод (використано для обробки зібраних даних); персоналістично-біографічний (дозволив проаналізувати внесок педагогів Чернігівщини в розробку проблем гімназійної освіти), проблемно-генетичний метод (дав можливість виявити звязок між минулим, сьогоденням і прогнозувати подальший розвиток гімназійної освіти).У першому розділі "Історико-педагогічні аспекти становлення та розвитку гімназійної освіти на Чернігівщині в ХІХ - на початку ХХ століття" проаналізовано стан висвітлення проблеми дослідження в історико-педагогічній літературі, досліджено та систематизовано архівні джерела з теми дисертації, визначено соціально-економічні, політичні та культурно-освітні передумови становлення й розвитку гімназійної освіти в ХІХ - на поч. ХХ ст., запропоновано й обґрунтовано періодизацію розвитку гімназійної освіти на Чернігівщині. гімназія освіта чернігівщина виховна Шмідта "История средних учебных заведений России" (1878), в яких на значному документальному матеріалі проаналізовано статути гімназій, показано, як гімназії із демократичних перетворювалися на чітко регламентовані навчальні заклади, відзначено їх позитивну роль у житті країни та складнощі, що переживали гімназії. Сухомлинова "Училища и народное образование в Черниговской губернии" (1864), в якій автор поряд з іншими навчальними закладами подав коротку характеристику Чернігівській та Новгород-Сіверській гімназіям, відмітив позитивне ставлення громадськості до їх відкриття, меценатську допомогу з боку окремих місцевих дворян, охарактеризував взаємовідносини вчителів і учнів, моральне обличчя деяких педагогів, проаналізував успішність учнів та існуючу систему покарань, вказав на значення гімназійної освіти в житті дитини. Значне місце у вивченні гімназійного навчально-виховного процесу та ролі в ньому керівників гімназій і педагогів посідають спогади випускників Чернігівської, Новгород-Сіверської, Ніжинської та інших гімназій, зокрема П.