Розвиток функціональних особливостей пам"яті в процесі навчальної діяльності молодшого школяра - Дипломная работа

8 цифр, - вони випадково зіткнулись із поєднаннями чисел, що для них є добре знайомими (дата народження для одного та номер будинку для іншого), що в свою чергу дало можливість запамятати на кілька цифр більше за інших. Після цього учням було запропоновано спробувати запамятати цей же числовий ряд, але іншим способом. Учням було детально пояснено особливості використання запамятовування цифрових рядів за методом Цицерона. Після поданого як зразок варіанту уявлення (тривалість 6-7 хвилин) через 20-ти хвилинну перерву учням запропонували знову уявити свою «подорож» по будинку зберігаючи при цьому початкову послідовність i уявно «побачити» цифри, які учні відтворюючи записували на карточках.Також слід врахувати, що такий спосіб учні використовували вперше, тому є підстави припускати, що далі результати покращаться. На закінчення учням було запропоновано потренуватись самостійно в домашніх умовах. Таким чином було запропоновано наступний цифровий ряд: 31,4, 1, 59, 2, 6,5, 35,8, 9, 7,9, причому деякі числа складались з 2-х цифр. При цьому завданням учнів було запамятати ці числа, самостійно використовуючи уявлеявя власного будинку, подорож по ньому залишаючи на його предметах сліди - цифри. Зроблене нами припущення про те, що учні максимум зможуть запамятати 9-10 слів, виходить з того, норма обєму короткотривалї памяті в психології (7 2 одиниць інформації), тобто запамятати одразу усі 15 слів учні просто не зможуть.З одержаних даних можна сказати, що наше припущення підтвердилось, тобто на основі звичайного запамятовування (неодноразове механічне «прокручення» слів про себе) учні не можуть перевищити норму. Тепер наше завдання полягало в тому, щоб показати, що на основі ейдетичного принципу запамятовування, учні зможуть з легкістю перевищити норму вдвічі. Також можна припустити, що попередньо запамятовуючи, учні асоціативно уявляли образи слів, але ізольоване уявлення кожного слова окремо, при її великій кількості, все рівно не дасть необхідного запамятовування та відтворення.На такій основі учні зможуть краще запамятовувати тексти. Звичайно, більшість учнів цього віку одразу будуть зосереджуватись на словесно-логічному сприйнятті змісту, але вони не повинні нехтувати використанням уявного прийняття того, що вивчають. Без знання індивідуально-типологічних особливостей особистості учня, зокрема процесів його памяті, неможливо правильно організувати індивідуальний підхід у навчанні i вихованні. Образна память (кількість впізнавання кленових листків з 5 предявлень) за типами дала такі результати: сангвініки - 4,3, холерики - 3,8, флетматики - 4,5, сильні типи в середньоу - 4,2, меланхоліки - 3,8. Для запамтання коротких віршів тим самим групам досліджуваних потрібна була така кількість повторень: сангвінікам - 2,7, холерикам - 3,9, флегматикам - 4,3, сильним типам разом - 3,7, меланхолікам - 3,8.При виконанні дипломної роботи, ми ставили собі за мету виявити особливості розвитку памяті, визначити її роль в засвоєнні знань дітьми молодшого шкільного віку. Ми поглибили свої знання, дізналися, що набуття життєвого досвіду в широкому розумінні можливе лише тому, що до сучасного память додає минуле, а уява допомагає перенестись у майбутнє. Завдяки памяті індивід у формі знання привласнює досягнення попередніх поколінь, оволодіває продуктами культури. Память виконує функцію накопичення, збереження і використання наслідків дії, відчуттів, сприймання, мислення, уяви. При цьому, проаналізувавши теоретичну літературу, періодичні видання, монографії та результати власного експериментального дослідження, ми звернули особливу увагу на висвітлення таких питань, як особливості прояву памяті на початкових етапах навчання, память як опорну функцію в засвоєнні знань, прийоми ефективного запамятовування навчального матеріалу і боротьби із його забуванням.

Отримані результати свідчать про те, що всі учасники групи користуються звичним для себе механічним запамятовуванням. З слів досліджуваних с. - 9 цифр та Л. - 8 цифр, - вони випадково зіткнулись із поєднаннями чисел, що для них є добре знайомими (дата народження для одного та номер будинку для іншого), що в свою чергу дало можливість запамятати на кілька цифр більше за інших.

Після цього учням було запропоновано спробувати запамятати цей же числовий ряд, але іншим способом. Учням було детально пояснено особливості використання запамятовування цифрових рядів за методом Цицерона. Для кращого ознайомлення з цим способом запропонований ряд цифр запамятовували усі разом, де кожен за попередньою вимогою уявив власний будинок чи кімнату.

Після поданого як зразок варіанту уявлення (тривалість 6-7 хвилин) через 20-ти хвилинну перерву учням запропонували знову уявити свою «подорож» по будинку зберігаючи при цьому початкову послідовність i уявно «побачити» цифри, які учні відтворюючи записували на карточках. Отримані результати занесено в таблицю 2.

Таблиця 2

№ Досліджуваний Загальна кількість цифр К-сть цифр у правильному порядку Загальна к-сть цифр відтворена учнями К-сть цифр у правильному порядку

1 Ю. 12 11 15 14

2 А. 12 10 13 10

3 Г. 11 11 13 13

4 М. 12 12 15 14

5 І. 11 10 10 10

6 С. 12 10 11 10

7 М. 12 12 12 11

8 С. 11 10 11 10

9 О. 10 10 14 12

10 Л. 12 11 15 12

Запропонована к-сть цифр - 12 Запропонована к-сть цифр - 15Як бачимо з отриманих даних використання уяви помітно вплинуло на процес запамятовування i відтворення. Також слід врахувати, що такий спосіб учні використовували вперше, тому є підстави припускати, що далі результати покращаться. На закінчення учням було запропоновано потренуватись самостійно в домашніх умовах.

Заняття 2

Цього разу запамятовування ускладнилось за рахунок збільшення цифрового ряду в два рази. Таким чином було запропоновано наступний цифровий ряд: 31,4, 1, 59, 2, 6,5, 35,8, 9, 7,9, причому деякі числа складались з 2-х цифр.

При цьому завданням учнів було запамятати ці числа, самостійно використовуючи уявлеявя власного будинку, подорож по ньому залишаючи на його предметах сліди - цифри. Умовою знову було - дотримання певного напрямку руху та запамятати його при цьому.

Через 20-ти хвилинну перерву після вправи учні записали результати своєї уяви та памяті.

Дані занесені в таблищо 2.

Метод запамятовуваняя ряду не повязанихміж собою за змістом слів.

Цей метод ми обрали для того, щоб учні навчились активізувати свою уяву при сприйманні змісту тексту. Утворені при цьому яскраві образи зроблять інформацю легшою для запамятовування, послужать своєрідною опорою при відгворенні.

Заняття 1.

Щоб проконтролювати зміни, яких ми сподівались досягнути, попередньо ми запропонували групі молодших школярів запамятати у вказаному порядку, звичним для себе способом пятнадцять різних слів. Зроблене нами припущення про те, що учні максимум зможуть запамятати 9-10 слів, виходить з того, норма обєму короткотривалї памяті в психології (7 2 одиниць інформації), тобто запамятати одразу усі 15 слів учні просто не зможуть. Отже ми запропонували групі для запамятовуванвя наступний ряд слів: Шафа, хмара, гніздо Чайник, крила, пляж Ведмідь, кисіль, Кінь, капеліох, Олівці, зграя яхта футболіст Автомобіль, Дані слова учні прочитали із загального списку один раз, після чого їхнім завданням було записати ці слова, зберігаючи при цьому правильну послідовність. Одержані результати було занесено в таблицю 3.

Таблиця З

№ Досліджуваний Загальна кількість відтворених слів К-сть слів відтворених в правильному порядку

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Ю. А. Г. М. І. С. М. С. О. Л. 7 6 6 7 4 5 7 5 6 4 5 4 6 7 4 3 5 5 4 4З одержаних даних можна сказати, що наше припущення підтвердилось, тобто на основі звичайного запамятовування (неодноразове механічне «прокручення» слів про себе) учні не можуть перевищити норму. Тепер наше завдання полягало в тому, щоб показати, що на основі ейдетичного принципу запамятовування, учні зможуть з легкістю перевищити норму вдвічі.

Також можна припустити, що попередньо запамятовуючи, учні асоціативно уявляли образи слів, але ізольоване уявлення кожного слова окремо, при її великій кількості, все рівно не дасть необхідного запамятовування та відтворення. Тому ми запропонували учням запамятовування цих же слів за допомогою уявлення Їхніх образів та цікавого уявлення звязків між ними. Учням повільно було зачитано варіант уявлення, в цей момент всі уявляли ці сюжети (кожен по своєму відповідно своїхй фантазії). Поряд з цим була умова нічого не запамятовувати, лише уявляти.

Після цього учням запропонували ще раз самостійно уявити те саме i записати слова. Дані було занесено в таблицю 4.

Таблиця 4

№ Досліджуваний Загальна кількість відтворених слів К-сть слів відтворених в правильному порядку

1 Ю. 15 15

2 А. 15 13

3 Г. 14 14

4 М. 15 15

5 І. 15 13

6 С. 14 14

7 М. 13 13

8 С. 15 15

9 О. 14 14

10 Л 15 15Дивлячись на одержані дані можна сказати, що процес запамятовування активізованій уяві є дуже ефективним, оскільки при цьому інформація легше, надійніше закріплюється i в більшій кількості, так як вона повязується між собою асоціативними звязками. Кожне слово має опору - образ, який в свою чергу викликає в уяві наступний, який повязаний певним чином, певною дією з наступним i т.д. На такій основі учні зможуть краще запамятовувати тексти. Яскраві уявлення подій допоможуть їм стільки краще запамятати їх, але й відтворити. Звичайно, більшість учнів цього віку одразу будуть зосереджуватись на словесно-логічному сприйнятті змісту, але вони не повинні нехтувати використанням уявного прийняття того, що вивчають. Таке поєднання даєть лише міцніші сліди в їхній памяті.

Заняття 2.

Використаний варіант уявлення.

1. Шафа - уявіть шафу, краще ту що є у вас в кімнаті.

2. Хмара - шафа сама розчиняється, i звідти випливає біла хмарка, велика на всю вашу кімнату.

З. Гніздо - в хмаринці лежить велике лелече гніздо.

4. Кінь - у гнізді зручно влаштувався гарний білий кінь.

5. Капелюх - кінь якийсь незвичайний, у нього на голові червоний капелюх. б. Футболіст - з-під капелюха вистрибнув футболіст.

7. Чайник - футболіст чомусь підвиває на нозі чайник.

8. Крила - чайник підлетівши сильно вгору почав літати на крилах як літак.

9. Олівці - чайник підлетівши до столу почав поливати кольорові олівді.

10. Зграя - розкидані по всьому столі олівці, вмить зібрались в зграю.

11. Пляж - намокла зграя олівців перелетіла на пляж сохнути.

12. Автомобіль - на пляжі, по піску де автомобіль, уявіть свій улюблений автомобіль.

13. Ведмідь - за кермом автомобіля сидить ведмідь.

14. Кисіль - ведмідь відчиняє дверцята автомобіля, а звідти рікою виливається кисіль.

15. Яхта - киселю так багато, що по ньому плаває яхта.

Типологічні відмінності памяті учнів початкових класів

Без знання індивідуально-типологічних особливостей особистості учня, зокрема процесів його памяті, неможливо правильно організувати індивідуальний підхід у навчанні i вихованні. А тим часом механізми зумовленості індивідуальної своєрідності памяті учня типом його нервової системи досі лишаються нерозкритими. Нечисленна наукова література з цього питання нерідко хибуе на суперечливість i строкатість здобутих даних.

За Павловим, сильні рухливі і врівноважені типи (сангвініки) відзначаються великою швидкістю формування позитивних i негативних умовнорефлекторних реакцій. Умовний рефлекс здебільшого закріплюється вже після 1-З спроб. Прокладений нервовий звязок достатньо міцний i в разі потреби здебільшого легко й точно актуалізується. У світлі цих даних память сангвініка є найдосконалішою: швидке запамятання й пригадування при тривалому й точному утриманні запамятовуваного матеріалу.

Холерики здебільшого теж легко (нерідко після 1-3 спроб) утворюють позитивні тимчасові звязки, проте з великими труднощами - довго й болісно - формують реакції гальмування i розрізнення (диференціювання). диференціювання ці здебільшого так i не бувають повними, абсолютними. В тривалості й точності збереження рефлексів, а також в оперативності їх відтворення сильні збудливі типи здебільшого також поступаються сангвінікам.

Отже, типологічна специфіка умовнорефлекторної діяльності є досить чітко окресленою. Останніми десятиріччями дослідження в цій галузі йшли не в плані типів, а в аспекті окремих нервових властивостей (головним чином, сили й рухливості нервових процесів). Але тут картина виявилася складнішою i заплутанішою. Це повною мірою стосується i досліджень процесів памяті.

Загалом, як бачимо, це дослідження в свїх головних результатах зіставлення окремих нервових властивостей з продуктивністю памяті, як i попередні праці інших авторів, не є однаковим. Тому здобутий матеріал було осмислено не лише у вузько-функціоналъному плані, а й в комплексному, типологічному охопленні фактів. Такий синтегичний підхід, на нашу думку більш продуктивним.

Образна память (кількість впізнавання кленових листків з 5 предявлень) за типами дала такі результати: сангвініки - 4,3, холерики - 3,8, флетматики - 4,5, сильні типи в середньоу - 4,2, меланхоліки - 3,8. Таким чином, можна говорити, що сила i зрівнбваженіть нервових процесів сприяють обраній памяті, а незрівноваженість i слабкість їх - ні.

Для запамтання коротких віршів тим самим групам досліджуваних потрібна була така кількість повторень: сангвінікам - 2,7, холерикам - 3,9, флегматикам - 4,3, сильним типам разом - 3,7, меланхолікам - 3,8. 3 обута картина мнемічних успіхів цілком узгоджується з павловською характеристикою замикальної, умовнорефлекторної функції, що про неї йшлося на початку. Значна частина досліджуваних запамятовувала вірш з 1-2 повторень (здебільшого це будли сангвініки). Це засвідчуэ високі мнемічні здатності дітей цього віку.

Типологічні особливості успішності та розумового розвитку досліджуваних

Темперамент Середній бал за циклами дисциплін Загальна успішність (середній бал з усіх предметів) Розумовий загальний розвиток (в умовній 5 бальній оцінці

Гуманітарні точні Практичні

Сангвініки Холерики Флегматики Сильні типи в середньому Меланхоліки 4 3.8 3,4 3,7 4,1 4 3,9 3,3 3,7 4,2 4,2 3,9 4,4 4,2 4 4,1 3,9 3,7 3,9 4,1 3,2 2,9 1,5 2,5 2,9

Наведені дані не дають підстав для широких узагальнень. Особливо це стосується таких малочисельних груп, як флегматики, меланхоліки. Звичайно, тут позначився фактор випадковості, що обидва учні, з яких складалася ця група флегматиків були слабенькими в навчанні i загальному розвитку, а група меланхоліків, навпаки, дещо сильніша, ніж звичайно.

2.2 Закони памяті

За бажанням, память будь-якого типу можна поліпшити. Адже головна відмінність між людьми з доброю памяттю та з поганою в тому, що одні вміють нею послуговуватися, тренують її, а інші - ні.

Тому ми весь час в процесі своєї педагогічної діяльності привчаємо учнів дотримуватись основних законів памяті.

Іх усього лише сім.

1. Думайте. На думку німецького письменника I. Ліхтенберга, люди мало запамятовують через те, що самі дуже мало думають. Отож обовязково намагайтеся в усьому віднаходити зміст. Не варто затуляти вуха руками й утуплюватися поглядом у текст, повторюючи подумки рядок за рядком. Ці титанічні зусилля не зарахуються, бо в даному разі важливим є не процес, а результат. Останній буде значно кращим, якщо ви спробуєте знайти в тексті провідну думку, виділити її аргументацію, відмітити перехід до наступно - тобто попрацюєте в книжці з олівцем, зробите конспект.

Вчіться не лише відповідати на запитання, а й ставити їх. Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо в книжці є відповіді на ваші заперечення-то проконтролюйте себе, якщо немає - намагайтеся відповідати самі, одночасно перевіряючи переконливість авторської позиці. Памятайте, що порівняно з автором ви займаєте вигіднішу позицію: можете будь-якї миті його зупинити, запитати, можете скільки зангодно повертатися до обговорення одніс й тіс ж думки. А от автор має все це терпіти й думати про переваги свого викладу.

2. Цікавтесь. Якщо мова йде не про дозвільне читання, аби витратити час у дорозі, то, напевне, прочитане вам для чогось-таки потрібне. Орієнтуйтесь на поставлену мету, адже ваші зусилля - заради неї. Оцініть, що ви матимете з цієї інформаці, i якщо користь дійсно очікується, то читати стане набагато цікавіше. Якщо ж ні, то поміркуйте над словами англійського філософа Б. Стюарда: «Не читай того, чого не хочеш запамятати, i не запамятовуй того, чого не маєш на меті застосовувати».

Іншими словами: щоб їжа була корисна - їжте з апетитом. Ця астрономічна аналогія підводить нас до наступного закону.

З. «Іжте слона частинами». Завтра екзамени, але ви налаштовані рішуче, тому що попереду цілий день та ще й ніч. Віддаючи належне вашим здібностям, ми готові припустити, що до ранку ви опрацюєте-таки підручник i навіть будете памятати його зміст десь до обідньої пори - рівно стільки, щоб успішно відповісти на кілька запитань екзаменатора. Та майте на увазі, що до книги рекордів Гіннеса та до міцних знань ведуть різні шляхи. Аби не нарікати потім на діряву память, подумайте: чому, приміром, сім раз відміряй - а раз відріж? А не пять чи десять? Чому перш ніж відріати, треба сім раз відміряти, i чому саме семеро одного не чекають? А ще були сім давньогрецьких мудреців, сім чудес світу. Та й сім днів тижня навряд чи випадковість.

Психологи розшифрували секрет магічної сімки. Виявляється, таким є середній обєм нашої оперативної памяті - за одночасного сприйняття вона здатна втримати близько семи обєктів. Облич, предметів, слів, фраз, параграфів - будь-чого. Причому легше запамятовуються перший та останній елементи ряду. Недарма останнє слово в суперечці кожний намагається залишити за собою; бо швидше за все в памяті залишиться саме воно, а не попередні тривалі дебати.

Якщо ж порція для запамятовування виявиться більше цієї норми, тоді на неї ви витратите набагато більше часу, аніж під час посильної i ритмічнї роботи.

4. Будьте готові. Всім відомо, як важко змінювати плани, якщо вже на щось налаштувався. Певного настроювання на роботу вимагає й книжка. Крім того, не лише настроювання, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиці. Адже воно легше «вкладається на вже готові полиці», міцніше тримається купи завдяки звязкам із попередньою інформацісю. Поміркуйте про те, що ви знаєте на запропоновану тему; оцініть, наскільки нова інформація доповнить ваші знання. до роботи зі складним матеріалом корисно зазадалегідь підготуватися: перечитати що-небудь з тієї самої теми, може, популярнішого характеру.

5. Не затоптуйте сліди. Давно помічено, що найлегше забути тільки-но вивчене - це спробувати тут-таки запамятати дещо подібне. Знаючи про це, не вчіть фізику одразу після математики, а історію після літератури.

6. Озирніться навкруги. Це найдійовіший спосіб упоратися із забудькуватістю. Уявивши обставини, за яких відбувалась подія, ви i її зможете згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на память, завязаний за певної ситуації, потім допоможе згадати i причину, за якої ви його зробили.

7. Учіть від А до Я. Суть цього закону в тому, що вся інформація повинна сприйматися як закінчена цілість, а не як розрізнені скалки невідомого чого. Якщо ви будете заучувати вірш частинами, то потім біля дошки після кожного рядка довго пригадуватимете початок наступного. Вчіть усе відразу. Такий принцип сприятиме швидко пригадувати потрібне. для цього почніть пригадувати спочатку.

Цей закон не суперечить третьому, як може здатися. Варто лише збільшити вихідні інформаційні одиниці, а відтак розбити їх на дрібніші групи. Проте не намагайтеся хутенько опрацювати щонайбільше матеріалу, бо це - марна спроба. Ліпше повторювати його протягом кількох днів, аніж у погоні за швидкими результатами, забути геть усе до наступного ранку.

Загалом, тут говориться про довільне запамятовування, тобто про те, коли щось необхідно вивчити. Але не варто нехтувати запамятовуванням несамохіть. Воно діє, якщо інформація повязана з яскравими враженнями. Отож, треба її зробити такою. Понуре роздивляння географічної мапи можна перетворити на цікаву гру-ознайомлення з материками. Приміром, прокласти маршрут навколосвітньї подорожі, дотримуючись при цьому певних умов, наприклад, відвідати якомога більше країн, максимально наблизити маршрут до прямої, триматися якнайближче до суші i тому подібне. Одночасно можна використати мапу й для тренування уваги: подивившись кілька секунд на якийсь район, намагайтеся пригадати якомога більше деталей. Тобто спробуйте поєднати навчання i гру.

Хобі - чудовий спосіб переконатися в можливостях власної памяті, поєднуючи приємне з корисним. Чимало колекціонерів - наприклад, філателістів, нумізматів - мають солідну обізнаність з історії, а любитель збирання гербарію, напевне, не буде плавати в ботаніці. Більшість знань вони засвоюють, як-то кажуть, граючись.

Якщо ви хочете щось добре запамятати, то спочатку чітко усвідомте наступне: навіщо запамятовувати, що запамятавовувати. Відтак виділіть суть, узагальніть зміст i запамятайте це узагальнення.При виконанні дипломної роботи, ми ставили собі за мету виявити особливості розвитку памяті, визначити її роль в засвоєнні знань дітьми молодшого шкільного віку. До цієї теми зверталися багато видатних психологів, таких як П.І.Зінченко, Л.С. Виготський, О.Р. Лурія, Смирнов, Т.Рібо, П. Жане, У. Джеймс, С.Л. Рубінштейн та інші. Ми поглибили свої знання, дізналися, що набуття життєвого досвіду в широкому розумінні можливе лише тому, що до сучасного память додає минуле, а уява допомагає перенестись у майбутнє. Досвід охоплює не лише індивідуальне, а й суспільне життя. Завдяки памяті індивід у формі знання привласнює досягнення попередніх поколінь, оволодіває продуктами культури. Отже, людська память - це ланка звязку між минулим, сучасним і майбутнім. Память виконує функцію накопичення, збереження і використання наслідків дії, відчуттів, сприймання, мислення, уяви. При цьому, проаналізувавши теоретичну літературу, періодичні видання, монографії та результати власного експериментального дослідження, ми звернули особливу увагу на висвітлення таких питань, як особливості прояву памяті на початкових етапах навчання, память як опорну функцію в засвоєнні знань, прийоми ефективного запамятовування навчального матеріалу і боротьби із його забуванням. Ми дійшли висновку, що память забезпечує цілісність і розвиток особистості людини, посідає важливе місце в системі навчальної діяльності. Ознайомившись із теоретичною літературою, діагностичними методиками, ми дослідили психічні особливості памяті учнів. Ми виявили, що у дітей молодшого шкільного віку розвиваються всі види памяті, зокрема дуже добре розвинена короткочасна зорова, образна, слухова память. Порівнюючи отримані високі результати дослідження успішності учнів по шкільних предметах можна зробити висновок, що існує пряма залежність між запамятовуванням і розумінням знань на практиці. Отже, високий розвиток памяті є однією із передумов досягнення успіхів у навчанні. Діагностика рівня розвитку памяті є необхідною умовою в процесі навчання, та й взагалі для нормального розвитку та становлення особистості. За її допомогою можна звичайно покращити якість засвоєння знань учнями, добитися систематичного удосконалення процесу засвоєння знань і одночасно розвитку памяті учнів То можна сказати, що загалом із завданням справилися усі. У завданні 1, де потрібно було запамятати образи предметів - майже в усіх результати найвищі. А у завданні 2 результати також позитивні, хоча невелика частина учнів справилася із завданням з деякими труднощами. Їм потрібно попрацювати над покращенням короткочасного запамятовування матеріалу на слух. Однак, як би наполегливо не здійснював учитель корекції індивідуальних недоліків, які мають місце в мнемічній діяльності окремих учнів, його зусилля неминуче виявляється малопродуктивним, якщо він залучить собі на допомогу свідомість самих дітей. Тільки після того, як вони почнуть усвідомлювати, що розумова діяльність кожного - це цілий світ, який належить так само пізнати, як світ навколишній, і пізнати не просто заради цікавості, а щоб оволодіти ним, зробити свій розум більш досконалішим і ефективнішим, - тільки за цієї умови вчитель зможе розраховувати на те, що його психодіагностична робота принесе щедрі і стійкі плоди.

З метою активізації і раціоналізації процесу навчання ми, посилаючись на наукові досягнення психології та педагогіки, запропонували правила раціоналізації памяті у навчальній діяльності, щоб полегшити школярам запамятовування та запобігти забуванню матеріалу. Удосконалення памяті вимагає постійних тренувань. Регулярна і напружена робота памяті стає звичкою, створює умови для формування продуктивної памяті. Тренуючи память, кожного разу потрібно виявляти наполегливість, волю та впевненість, постійно домагатись поліпшення результатів запамятовування. Тренування неповинно бути ізольованим актом, штучним повторенням одного і того самого. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню памяті дуже шкодять перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збільшуватися, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту.