Характер змін у економічному розвитку регіону в ХІХ столітті. Вплив іноземного капіталу на розвиток провідних галузей промисловості краю. Завод Грієвза як точка відліку Бердянської промисловості. Заводи Фукса і Клейнера – найбільші підприємства повіту.
Аннотация к работе
Бердянський державний педагогічний університет кафедра історії України Виконала: Сухоминська Анастасія Олегівна Студентка 22 групи5.2 Заводи Фукса і Клейнера - найбільші підприємства повітуфабрична промисловість завод повітЦе викликано зародженням процесу національної свідомості , а також розумінням значення певних регіонів у розвитку України,і Бердянського повіту зокрема. Розвиток фабрично - заводської промисловості недостатньо висвітлений в історичній літературі,про що свідчить незначна кількість наукових досліджень з цієї теми,на сьогоднішній день існує потреба в більш детальному вивченні індустріального розвитку Бердянського повіту в ХІХ столітті.Ця потреба викликана тим ,шо зараз спостерігається світова економічна криза ,яка не оминула і Україну.На шляху до покращення становища є вивчення ,використання та впровадження досвіду минулих поколінь,що має актуальність на даному етапі розвитку української економіки.Наша країна,в у більш вужчому контексті Бердянський повіт має власний досвід державної регуляторної політики,набутий у сфері організації економічної політики ХІХ століття,і часів промислового перевороту зокрема. Обєктом дослідження є зародження фабрично - заводської промисловості у Бердянському повіті на протязі ХІХ століття. Визначити ступінь внеску промисловості Бердянського повіту у загальний товарообіг Російської імперії. Наукова новизна дослідження полягає у доведені ,що найбільшого спіху Бердянський повіт досяг у тих галузях промисловості,що були найбільш необхідними у промисловому господарстві.Завдяки архівним джерелам яких надзвичайно мало можна скласти уявлення про тогочасну продукцію повітових заводів і фабрик,визначити їх значення як для розвитку Півдня України,так і для Російської імперії зокрема.Науковий інтерес до цієї тематики виник ще у ХІХ столітті.Однак вивчення питання ускладнюється відсутністю грунтовних праць з економічного розвитку краю зазначеного періоду. Джерельна база дослідження економічного розвитку краю складається з архівних матеріалів ,опублікованих описових,статистичних та інформативних документів ,діловодної документації,мемуарів,спогадів. Комплекс актів включає кілька різновидів документів:Закони,регламенти,,постанови,інструкції. Хоч реформи 60-70 рр. ХІХ століття відкрили широкі можливості для розвитку соціально - культурного життя, а також дозволили промисловості вийти на значно новий рівень,що базувався на новій основі - капіталістичних відносинах. Окрім загальноросійських видань, таких як «Нива», «Исторический вестник», «Церковно - общественний вестник», «Южній край», «Дело», «Рский филологический вестник», поряд з ними серйозне місце займал регіональні видання («Южное хозяйство», «Днепровська молва», «Одеський вісник», «Дніпрові хвилі», «записки Екатеринославского отделения Руского технического общества»,)з цих видань ми можемо дізнатися про стан тогочасних заводів і фабрик.Перша особливість цього регіону полягала в тому ,що технічна революція відбувалася одночасно в промисловому та аграрному секторах економіки .У структурі промислового перевороту переважала важка промисловість, наявність порту сприяла пожвавленню промислових відносин ще у першій половині ХІХ століття.Однак вузькість ринку збуту,традиційний орієнтир на сільське господарство стримували темпи росту промислового виробництва. По-друге, взагалі для півленного регіону характерна була нова модель розвитку промисловості ,що означає орієнтацію на створення великих промислових підприємств у «модних»,передових, галузях промисловості з використанням нової техніки і модерних технологій ,часто запозичених у західно-європейськихткраїнах. У Бердянському повіті були суспільні та приватні колоністські володіння,де колишні колоністи - німці та меноніти мали приватні хутори та економії. Загальна вартість промислової продукції виробленої в українських губерніях,становила 26,1 млн. рублів - на 12 млн. Менше,ніж в одній лише Московській губернії.Завдяки вищій якості і нижчій ціні російські промислові товари підривали місцеве виробництво.Україна відставала від Московської і Санкт-Петербурзької губерній за кількістю ремісників.Брак майстрів-теслярів,кравців,шевців,ковалів відчувався не лише в селах,а й містах. Якщо до середини 40-х років ХІХ ст. майже вся промисловість ,що належала поміщикам,були розташовані в містечках і селах,і лиш незначна кількість в містах,то надалі підприємства,особливо фабрично-промислового типу,власниками яких ставали купці,міщани і багаті селяни,в основному будувалися в містах.Цитую спогади ветерана заводу Івана Яковича Афанасенко: «...Коли мені виповнилося 12 років ,я був прийнятий на завод Грієвза учнем слюсара . Американський трест - союз мільйонерів-капіталістів - збудував ,наприклад ,величезний завод сільськогосподарських машин під Москвою ,в Люберцях.А в Харкові капіталіст Мельгозе, а в Бердянську капіталіст Джон Грієвз будує сільськогосподарські машини. В 1899 році Бельгійська Анонімна Спілка з основним капіталом в 2 млн.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Історіографія
1.2 Джерельна база
РОЗДІЛ II. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК БЕРДЯНСЬКОГО ПОВІТУ
РОЗДІЛ III. ЗАВОД ГРІЄВЗА, ЯК ТОЧКА ВІДЛІКУ БЕРДЯНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
РОЗДІЛ VI. РОЗВИТОК ФАБРИЧНО - ЗАВОДСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ БЕРДЯНСЬКА
4.1 Загальний стан промисловості
4.2 Завод Матіаса
4.3 Завод Шредера
РОЗДІЛ V. ЗАСНУВАННЯ І РОЗВИТОК ФАБРИК І ЗАВОДІВ БЕРДЯНСЬКОГО ПОВІТУ