Розвиток естетичної культури студентів музично-педагогічних факультетів засобами української музики - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Розвиток естетичної культури студентів музично-педагогічних факультетів засобами української музикиНауковий керівник - доктор філософських наук, професор Кудін Вячеслав Олександрович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти, головний науковий співробітник відділу порівняльної професійної педагогіки і психології. Офіційні опоненти - доктор філософських наук, професор Афанасьєв Юрій Львович, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри естетики і мистецтвознавства; Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра української та зарубіжної культури, Міністерство освіти і науки України, м. Захист відбудеться 25 квітня 2001 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.053.08 в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Складність вирішення цієї проблеми визначається низкою суперечностей, що склались в теорії і практиці підготовки майбутніх вчителів музики, а саме: - між потребами естетичного спрямування навчально-виховного процесу з художнього циклу предметів в школі та станом естетичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищих закладах педагогічної освіти; Актуальність даної проблеми, її недостатня теоретична й методична розробленість, потреби практики зумовили вибір теми дослідження “Розвиток естетичної культури студентів музично-педагогічних факультетів засобами української музики. Дисертаційне дослідження проводилось відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробленні теми: “Теоретичні та методичні основи підготовки вчителя до викладання предметів освітньої галузі” (Культурознавство: мистецтво, художня культура, основи етики та естетики, РК №0199И000400); а також входило до плану наукових досліджень кафедри гри на музичних інструментах Національного педагогічного університету імені М.П. Гіпотеза дослідження - ефективність розвитку естетичної культури майбутніх вчителів музики зростатиме, якщо забезпечити: - спрямування усвідомленої естетико-потребової позиції студентів на цінності української музичної культури; Загальну методологію дослідження становлять: державні документи про стратегію розвитку освіти в Україні, ключові позиції з проблем відродження української національної культури, освіти і педагогіки; положення теорії пізнання про єдність загального, особливого та одиничного в діяльності, вчення про особистість та чинники її розвитку, концептуальні ідеї філософії освіти про роль мистецтва в культуротворчих процесах, положення про взаємозвязок естетичного, музично-фахового і педагогічного спрямування професійної підготовки вчителів художнього циклу предметів та здобутки музикознавства в галузі української музичної культури.У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження” - викладено визначення естетичної культури особистості, проаналізовано художньо-педагогічний потенціал українського музичного мистецтва, розкрито психолого-педагогічні основи розвитку естетичної культури майбутнього вчителя музики. За таких умов естетичну культуру ми визначаємо як інтегровану якість особистості, що є основою її здатності до сприймання, оцінки прекрасного і потворного, високого і низького, трагічного і комічного, а також створення естетичних цінностей в житті і мистецтві. Було виділено структурні складові естетичної культури особистості: мотиваційно-потребовий як вияв усвідомленої необхідності у спілкуванні з прекрасним; емоційно-почуттєвий, що передбачає високий рівень розвитку естетичних емоцій і здатність особистості до переживання краси навколишньої дійсності і мистецтва, прекрасного в самій людині; когнітивно-раціональний, основу якого становлять естетичні знання, погляди, естетичний кругозір, здатність до логічного оперування естетичними категоріями; оцінювально-орієнтаціний, що характеризує динаміку взаємодії естетичного ідеалу, який виступає еталоном естетичної цінності та естетичного смаку людини, що є здатністю до безпосередньої реакції на естетичну цінність; творчо-діяльнісний, що виявляється у створенні естетичних цінностей в житті і мистецтві, передбачає втілення результатів розвиненості власної естетичної культури в системі педагогічної діяльності.

Основний зміст дисертації