Сутність і структура емоційної чутливості молодших школярів, вплив українського пісенного фольклору на її розвиток. Формування вміння дітей визначати емоційну насиченість музичного твору. Дослідження "емоційного поля" школярів на уроках сольфеджіо.
Аннотация к работе
Мистецтво, як цілісна динамічна поліфункціональна система, діє на різних рівнях будь-якого соціуму, пронизуючи різні громадські структури, переймає на себе структуру області взаємодії з проявом тих функцій, які відповідають цій структурі. Істинно художнім і природним ґрунтом для музичного виховання дитини є фольклор того народу, до якого він належить, як середовище, в якому мистецтво органічно злите з життям і світоглядом людей. Перше знайомство дитини з музичним фольклором розпочинається з малих фольклорних форм: частівок, потішек, присказок, лічилок, скоромовок, пісеньок-небилиць, які віками створювалися народом в процесі праці на природі, в побуті - це спів колискових. Мета дослідження - виявити вплив українського пісенного фольклору на розвиток емоційної чутливості у дітей молодшого шкільного віку на уроках сольфеджіо. Гіпотеза дослідження - український пісенний фольклор впливає на розвиток емоційної чутливості у дітей молодшого шкільного віку на уроках сольфеджіо.Духовний досвід, сконцентрований в усній народній творчості, у тому числі і музичному, дає основу розглядати його освоєння як сприятливий грунт для створення в педагогічному процесі освітньої установи виховуючого середовища. Педагогічні можливості фольклору в музичному вихованні молодших школярів полягають в розвитку інтересу і забезпеченні можливості особистісно-ціннісного освоєння народної культури і музичного мистецтва в цілому (пізнавально-мотиваційний компонент); реалізації умов творчого самовираження, розвитку емоційної чуйності, здатності до співпереживання і чуттєвого досвіду, обумовлених традиціями і інтонаційною основою народної музики (музично-творчий компонент); створенні художньо-освітнього середовища, де урок музики - освоєння музичного фольклору - стає центром організації виховного процесу, притягаючи можливості різних шкільних предметів, і забезпечує колективну співтворчість учнів, педагогів і батьків (організаційно-комунікативний компонент) [28]. Необхідність залучення дитини до світу музичної культури, розвиток емоційної чуйності на музику підкреслюється в працях Н.А. Погляди учених сходяться в тому, що розвиток емоційної чуйності на музику повинен здійснюватися на основі активізації емоційної сфери дітей з ранніх років життя. Саме емоційна активність дає дитині можливість реалізувати свої музичні здібності, стає засобом емоційного спілкування, важливою умовою розвитку емоційної чуйності на музику у молодших школярів.Обєктивною характеристикою емоційної чуйності на музику є емоційний відгук, наявність співпереживання, усвідомлення виразності музичних інтонацій (розуміння музичної мови) і зовні виражене емоційно-оцінне відношення до музики, яке проявляється в музичних перевагах [19]. Теплов у своїх теоретичних дослідженнях розглядає емоційну чуйність на музику в основному як пізнавальний процес, справедливо відмічаючи, що в музиці ми через емоцію пізнаємо світ. Рухове, словесне, інтонаційне, темброво-інструментальне і інші види уподібнень музиці сприяють індивідуальному підстроюванню психіки дитини до звучання, знаходження «емоційного унісону» і є способом виявлення і вираження сенсу музичній мові, розрізнення засобів музичної виразності, що міняються в кожну мить звучання музики. Розвиваючись в молодшому шкільному віці, емоційна чуйність на музику виступає передумовою формування основ музично-естетичної культури, якісно характеризує динаміку становлення компонентів музично-естетичної свідомості - естетичних емоцій, почуттів, інтересів, потреб, смаків, а також уявлень про красу музичних образів і життя, що оточує дитину. Розвиваючись в молодшому шкільному віці, емоційна чуйність на музику виступає передумовою формування основ музично-естетичної культури, якісно характеризує динаміку становлення компонентів музично-естетичної свідомості - естетичних емоцій, почуттів, інтересів, потреб, смаків, а також уявлень про красу музичних образів і життя, що оточує дитину.Розвиток емоційної чуйності в молодшому шкільному віці призводить до більш опосередкованих процесів мислення емоційно-ціннісному ставленню до музики, у звязку з яким чуйність проявляється як особистісна якість школярів. Емоційна чуйність формується і розвивається в органічному звязку з індивідуальним емоційним профілем молодших школярів, їх особистісними та віковими особливостями. Експериментально доведено, що емоційна чуйність піддається розвитку в процесі навчання на уроках сольфеджіо. Розвиток емоційної чуйності у молодших школярів на уроках сольфеджіо забезпечується: - спрямованістю змісту уроків на дослідження змісту музики, виявлення емоційної спрямованості музичних творів; визначити жанрові особливості, визначити інструменти, які виконували твір;Середній рівень емоційної насиченості музичного твору свідчить про те, що молодші школярі можуть з помилками розпізнавати та описувати емоційні відчуття, які вони переживають під час прослуховування музичного твору. Високий рівень емоційної насиченості музичного твору свідчить про те, що молодші школярі вміють чітко розпіз
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи розвитку емоційної чутливості молодших школярів в процесі вивчення пісенного фольклору на уроках сольфеджіо
1.1 Проблема емоційної чутливості в теорії і практиці музичного навчання
1.2 Сутність і структура емоційної чутливості молодших школярів
1.3 Особливості українського пісенного фольклору як засіб розвитку емоційної чутливості молодших школярів
Висновки до 1 розділу
Розділ 2. Дослідно-експериментальна робота з розвитку емоційної чутливості молодших школярів вивченням українського пісенного фольклору на уроках сольфеджіо
2.1 Принципи розвитку емоційної чутливості молодших школярів на уроках сольфеджіо
2.2 Діагностування наявного рівня емоційної чутливості молодших школярів на уроках сольфеджіо
2.3 Методи розвитку емоційної чутливості молодших школярів засобами українського пісенного фольклору на уроках сольфеджіо