Визначення поняття про увагу у наукових психологічних дослідженнях. Вікові особливості розвитку зосередженості у дитинстві. Організація та проведення констатуючого експерименту, рекомендації щодо формування довільної уваги у дітей п"ятого року життя.
Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", державними національними програмами "Освіта" ("Україна ХХІ століття") та "Діти України" визначено, що особливої ваги набуває єдність виховних впливів на дитину протягом тривалого періоду становлення особистості, починаючи з дошкільного дитинства. Це сприятиме формуванню у дитини стійких суспільнозначущих способів поведінки, здатності до самостійного критичного мислення, соціальної і моральної зрілості. Діти, які вже розпочали навчання в школі, зазвичай потерпають через неуважність або через недостатній розвиток своєї уваги. Особливо важливим видом уваги є довільна увага, яка дозволяє дитині ефективно і продуктивно діяти тривалий час, виконувати навчальні завдання. Саме той час, коли психіка дошкільника "дозріває" і починає характеризуватися довільністю когнітивних процесів (уваги, памяті ), вважається, що дитина готова до навчання в школі і може успішно опановувати учбовий матеріал.У найзагальнішому вигляді, увага - це "форма організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості й зосередженості свідомості на обєктах, що забезпечує їх виразне відображення" [20; с. Існують й інші визначення, загальна сутність також яких зводиться до того, що увага пояснюється як певна психічна властивість людини, яка забезпечує для неї вибіркове поступлення інформації. Одні учені стверджують, що як особливого, незалежного процесу уваги не існує, що вона виступає лише як сторона або момент будь-якого іншого психічного процесу або діяльності людини. Інші вважають, що увага є цілком незалежним психічним станом людини, специфічним внутрішнім процесом, що має свої особливості, що не зводяться до характеристик інших пізнавальних процесів. Однак при цьому вони не включали увагу в систему психології, для них не існувало ні особистості, ні обєкту, а лише уявлення та їх асоціації; тому для них не існувало й уваги.Нємов пропонує наступну періодизацію розвитку уваги у дитини (див. рис. Виготський пропонує свою періодизацію вікового розвитку дитини, де кожен із етапів має свої особливості для виникнення і формування видів уваги [6; с. Дитина впевнено зосереджує увагу на тих предметах, які її зацікавили, однак при цьому вона не здатна утримувати увагу тривалий час, концентрувати її довільним чином. Спочатку дорослий направляє її увагу словами на оточуючі її речі і виробляє, таким чином, із слів могутні стимули-вказівки; потім дитина починає брати активну участь в цій вказівці і сама починає користуватися словом і звуком як засобом вказівки, тобто звертати увагу дорослих на той предмет, що цікавить її" [6; с. Л.С.Виготський, говорячи про особливості розвитку уваги в цей період, стверджує, що з найперших днів життя дитини розвиток її уваги відбувається в середовищі, що включає так званий "подвійний ряд стимулів, що викликають увагу" [6].Особливого характеру дослідження уваги набуває з кінця ХІХ - початку ХХ століття, що повязане з розробкою рефлексологічних концепцій в психології, котрі описували увагу як відповідь на подразник, сигнал зовнішнього середовища, на якій реагує індивід. У цілому можна сказати, що у дослідженнях психологів поняття "увага" не набуло одностайного визначення, а в працях окремих науковців увага взагалі не визначається як окремий психічний процес. Такі дослідники трактують увагу або як вид внутрішньої діяльності людини, або як вид вольових зусиль. Однак, практично усі психологи дотримуються положення про те, увага є необхідним елементом психічного життя людини, без якого були б неможливе функціонування усіх інших когнітивних процесів - памяті, сприймання, уявлення, мислення, а також мовлення.Аналіз планів, анкет, бесід з вихователями показав, що педагоги мало приділяють уваги до розвитку довільної уваги дітей дошкільного віку, більшою мірою займаючись аспектами морального, естетичного, екологічного, фізичного, виховання. З бесід із вихователями виявлено, що вони додержуються концепції, стосовно якої будь-яка діяльність вихованця безумовно повязана з процесом зосередження уваги, її концентрації на тому чи іншому предметі оточуючої дійсності. Психолог дошкільного навчального закладу Назарець Ольга Анатоліївна планує психодіагностичні заходи з визначення рівня уваги тільки за поданням вихователів у випадку, якщо якась окрема дитина значним чином відстає у розвитку, показує незадовільні результати у навчанні. Одержані дані вносяться у формулу, по якій визначається загальний показник рівня розвиненості у дитини одночасно двох властивостей уваги: продуктивності і стійкості: де S - показник продуктивності і стійкості уваги обстеженої дитини; N - кількість зображень предметів, переглянутих дитиною за час роботи; t - час роботи (в секундах); n - кількість помилок, допущених за час роботи. 55% респондентів мають стійку увагу і низьку або дуже низьку продуктивність; ще 20% респондентів мають середнє стійку увагу і низьку продуктивність; 10% мають низько стійку увагу
План
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УВАГИ ЯК ПСИХІЧНОГО ПРОЦЕСУ
1.1 Поняття про увагу у наукових психологічних дослідженнях
1.2 Вікові особливості розвитку уваги у дитинстві
Висновки до розділу І Розділ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ ДОШКІЛЬНИКІВ
2.1 Організація та проведення констатуючого експерименту з визначення довільної уваги дошкільників
2.2 Рекомендації щодо формування довільної уваги у дітей пятого року життя
Висновки до розділу ІІ
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Вывод
Як показує аналіз психологічної літератури, явище уваги має декілька столітній досвід вивчення. Особливого характеру дослідження уваги набуває з кінця ХІХ - початку ХХ століття, що повязане з розробкою рефлексологічних концепцій в психології, котрі описували увагу як відповідь на подразник, сигнал зовнішнього середовища, на якій реагує індивід.
У цілому можна сказати, що у дослідженнях психологів поняття "увага" не набуло одностайного визначення, а в працях окремих науковців увага взагалі не визначається як окремий психічний процес. Такі дослідники трактують увагу або як вид внутрішньої діяльності людини, або як вид вольових зусиль. Однак, практично усі психологи дотримуються положення про те, увага є необхідним елементом психічного життя людини, без якого були б неможливе функціонування усіх інших когнітивних процесів - памяті, сприймання, уявлення, мислення, а також мовлення.
З іншого боку увага визначається, як окремий психічний процес, форма організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості й зосередженості свідомості на обєктах, що забезпечує їх виразне відображення.
Увага - один з головних психологічних процесів, від характеристики якого залежить оцінка пізнавальної сфери дошкільників. Основним змістом розвитку уваги в дитинстві є її перехід від мимовільної форми до довільної, а також збільшення концентрації уваги, її стійкості та обсягу.
В психологічній літературі є дані, які характеризують загальні особливості уваги дошкільнят. Дослідники відзначають, що процес формування і розвитку уваги дітей дошкільного віку відрізняється певною нерівномірністю. Вона проявляється в постійному зростанні зосередженості уваги, але характеризується нестійкістю, значним зниженням її концентрації. Пояснюється це бурхливою активністю та імпульсивністю дошкільнят.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
