Історія зародження дослідної справи. Соціально-економічні чинники розвитку наукових досліджень у аграрній сфері в ІХХ - ХХ столітті. Значимість Полтавського дослідного поля та мережі Всеросійського Товариства Цукрозаводчиків, агрохімічні дослідження.
Аннотация к работе
Проте підмічені факти і явища, как і наступні народні рекомендації, не сопровождались логічним поясненям, не мали теоретичнго поясненя, а тому й не складали ще науки, досвід у землеробстві тривалий час був єдиним джерелом аграрних знань на Землі, і переходячи з покоління в покоління та вдосконалюючись, поступово переростав у дослідну справу. Завданням даної статті є вивчення та дослідження історичного розвитку Мережі дослідних установ Всеросійського Товариства Цукрозаводчиків для покращення умов існування вітчизняного сільського господарства. творення і діяльність сільськогосподарських дослідних установ, як передових науково-практичних центрів XIX ст., привело увагу істориків сільськогосподарської науки. Перші дослідні поля та станції не тільки мусили розробляти поліпшені прийоми ведення сільського господарства за допомогою науки, а й рухали саму науку вперед, збагачуючи її зясованими в установі даними та розповсюджуючи їх на певній території. Саме тісна послідовність утворення дослідних полів, станцій, лабораторій, а також земельних ділянок у приватних маєтках зацікавлених власників у високому врожаї цукрового буряка та в обєднанні врешті-решт призвело до такого утворення, як мережа дослідної установи Всеросійського Товариства Цукрозаводчиків. Перші досліди проводилися лише в чотирьох губерніях: Петербурзькій, Московській, Смоленській та Симбирській на протязі трьох років з 1867 по 1869 рр. Менделєєв розумів, що такі дослідні поля повинні розширюватися в сільському господарстві, тому він намагався удосконалювати та якомога більше покращувати підхід зі сторони науки до цієї справи.Дослідна справа на вітчизняних землях постійно знаходилася в серйозному історичному значені, яку можна проаналізувати різким злетом зацікавленості до неї різних сторін, та яскраво вираженій віри в майбутнє агрономічного прогресу на основі дослідної справи.