Філософські та психолого-педагогічні аспекти сутності поняття "музично-творчий розвиток". Методичні особливості використання творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва. Особливості музичної творчості в початкових класах та у підлітків.
Аннотация к работе
Розвиток української держави зумовлює необхідність виховання нового типу особистості з високим рівнем духовності і культури, спроможної самостійно приймати нестандартні рішення, здійснювати вільний вибір, творчо мислити, гнучко реагувати на зміни обставин і самій їх творити. Це вимагає переходу від директивної до особистісно зорієнтованої моделі навчання й виховання, що націлює на пошук нових шляхів і засобів, які забезпечуватимуть розвиток внутрішніх можливостей учнів, їхніх потреб, інтересів, творчих здібностей. Музика стимулює до творчої діяльності, формує пізнавальні та емоційно-мотиваційні функції, розвиває творче мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети. У музично-педагогічній практиці не правомірно звужуються мета і завдання музичного навчання і виховання, які зводяться переважно до вдосконалення вокально-хорових навичок, музичного сприймання, засвоєння основ нотної грамоти тощо, та недооцінюється розвиток "загальних здібностей художнього таланту". дитяча творчість музична підліток Таким чином, у процесі розвязання проблеми формування творчих здібностей школярів виникає ряд суперечностей: між метою і завданнями інноваційної системи гуманітарної освіти та традиційними змістом і технологіями викладання предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітній школі; між значним творчим потенціалом музичного мистецтва і недостатньою його реалізацією в існуючій навчально-виховній практиці.Психологи та педагоги не раз відзначали, що музика стимулює до творчої діяльності, зокрема формує пізнавальні та емоційно - мотиваційні функції, розвиває творче мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру (систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети). Виготський стверджував, що творчість є нормальним і постійним супутником дитячого розвитку. Ветлугіна акцентує, що творчість є важливою умовою та засобом розвитку здатності до образного бачення світу. Сенситивність молодшого шкільного віку до творчості, зокрема художньої, підкреслювалася В. Проблеми дитячої творчості в музичному навчанні і вихованні знайшли відображення і в працях педагогів-музикантів, які розглядають творчість як метод загального музичного виховання (Б.Творче начало в молодших школярів проявляється в різних видах музичної діяльності на уроці у відтворенні голосом нескладних мотивів, у виразних рухах під музику, у створенні ритмічного супроводу до музики в оцінних суджень про почуту музику. До творчості можуть спонукати віршований текст, його зміст, звукові фарби й інтонації, сама музика, глибоке проникнення в її світ, навчивши розрізняти в загальному потоці звучання окремі "музичні слова", "фрази", цілі "розповіді" учні відчують потребу самим "заговорити музичною мовою". Серед вокальних творчих завдань також можуть бути: питання - відповідь, музичний діалог, музична бесіда між учителем і учнями, між парами учнів, між солістом і всім класом. Пластична творчість продовжує лінію розвитку емоційного відгуку дітей на музику через музично - ритмічні рухи. Саме на уроці музичного мистецтва учні оволодівають знаннями основ музичного мистецтва, у них формуються навички й уміння, виробляються смак і любов до музики.В музичній творчості важливе значення має синтез емоцій і мислення, логіки та інтуїції, творчої уяви та активності. Аналіз-інтерпретація сприйнятої музики утворює складну структуру художньо-педагогічного спілкування, співробітництва, особливістю якого є "рівноправність" учителя і учнів у судження та оцінці музики. Для організації творчої діяльності під час сприймання музики можна використати різні прийоми і методи. Евристична бесіда - це словесний діалогічний метод навчання, за якого вчитель організовує активну пізнавальну діяльність учнів шляхом конструювання серій взаємоповязаних запитань-відповідей, створюючи проблемно-пошукової ситуації, завдяки чому учні самостійно опановують шлях пошуку знання. Багато дитяча уява, природна здатність до фантазування, допитливість, активних пізнавальних процесів - це вчитель повинен гнучко поєднати, вибудовуючи крок за кроком шлях відкриття таємниць світу музики, її інтонаційно-образної мови.Під час проходження педагогічної практики я провела експериментальне дослідження з дітьми 1-го (20 учнів), 3-го (18 учнів) та 5-го класів (22 учні). Результати проведеного дослідження на початковому зрізі в 1-му класі показали, що більша частина дітей мають низький рівень креативності і становлять - 55% (11 учнів), середній рівень креативності мають 30% класу (6 учнів), на високий рівень справилося лише 15% (3 учні) класу. У 3-му класі дослідження показало, що низьким рівнем креативності володіють 44,4% класу (8 учнів), середнім - 27,7% (5 учнів), високим - 22,2% (5 учнів) класу.
План
Зміст
Вступ
1. Філософські та психолого-педагогічні аспекти сутності поняття "музично-творчий розвиток"
1.1 Проблема музичної творчості в дослідженнях науковців
1.2 Сутність поняття "музична творчість"
Розділ 2. Методичні особливості використання творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва
2.1 Особливості музичної творчості в початкових класах та у підлітків
2.2 Використання творчих завдань в процесі різних видів музичної діяльності на уроках музичного мистецтва
2.3 Практична частина та аналіз результатів дослідження