Основні задачі та функції державного сектора в сучасній економіці, перспективні напрями його розвитку. Системи інформаційного забезпечення процесів управління державним сектором та приватизаційними процесами, методи оцінки ефективності його діяльності.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікиУ роботі проаналізовано основні підходи до визначення поняття "державний сектор економіки", запропоновано авторське визначення даного поняття, визначено основні задачі та функції державного сектора в сучасній економіці. Проаналізовано погляди на економічну роль державного сектора представників провідних економічних шкіл, питання розвитку державного сектора у змішаній економіці, виявлення сучасних тенденцій даного процесу. У процесі дослідження подано оцінку стану державного сектора вітчизняної економіки, обґрунтовано перспективні напрями його розвитку і практичні рекомендації з підвищення ефективності державного сектора економіки України. В работе проанализированы основные подходы к определению понятия "государственный сектор экономики", предложено авторское видение содержания данного понятия, обозначены основные задачи и функции государственного сектора в современной экономике. В процессе исследования дана оценка состояния государственного сектора отечественной экономики, проанализированы особенности его эволюции за годы независимости Украины, обоснованы перспективные направления его развития и даны практические рекомендации по повышению эффективности государственного сектора экономики Украины.Державний сектор розглядався як другорядний елемент економічної системи. Дотепер не сформовано стійку модель розвитку державного сектора економіки, не визначено остаточно його роль у національній економіці, багатьом обєктам державного сектора на сучасному етапі розвитку властиві низька продуктивність праці та рентабельність, незадовільний стан інвестиційних процесів; багато напрямів господарської діяльності держави збиткові. Фактично держава не стала ефективним власником - до кінця не організовано систему обліку масштабних показників державного сектора, вимагають поглиблення теоретичне обґрунтування і практичне удосконалення механізму формування структури державного сектора та оцінки ефективності діяльності його обєктів. Розвиток економіки України у напрямі наближення до економічно розвинених країн також вимагає вивчення моделей державного сектора, сформованих у різних країнах. Роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: "Наукові основи управління державним сектором промисловості" (номер держреєстрації 0101U001125, 2000-2003 рр.), у рамках якої надано пропозиції щодо удосконалення організації та методів управління державним сектором у регіонах; "Державне регулювання розвитку виробничої сфери в регіоні" (номер держреєстрації 0103U007371, 2003-2006 рр.), в якій дисертантом розроблено пропозиції до концепції удосконалення механізму державного регулювання розвитку виробничої сфери регіону.У розділі 1 "Державний сектор у структурі економіки держави" поняття "державний сектор" розглядається як сукупність економічних обєктів, сформованих на основі або за участю державної власності (підприємств, установ), стосовно яких можливе здійснення управління субєктами державної та місцевої влади. У ринковій економіці держава (і державний сектор як елемент державного регулювання), крім завдань, іманентних самому інституту держави, вирішують задачі компенсування "провалів" ринку, прагнення ринкової економіки до монополізації, проблеми виробництва суспільних товарів, екстерналій, інформаційні проблеми. Проблема вибору між державним сектором і іншими важелями державного регулювання значною мірою вирішується через визначення порівняльної ефективності приватного і державного секторів. У розділі 2 "Еволюція державного сектора економіки" розглянуто риси системної трансформації економік соціалістичних країн і відзначено кілька моделей становлення ринкової економіки: модель "ринкового соціалізму", для якої характерна перевага власності держави, що поєднується із дрібною приватною власністю; модель "оксамитової революції", відмітною рисою якої є поступовість переходу від централізованого регулювання до ринкового механізму і порівняно висока активність населення в перетворенні відносин власності; модель "шокової терапії", для якої властиве швидке руйнування адміністративними методами старої командної системи і введення ринку. Сучасні стандарти статистичних спостережень, що проводяться в Україні, на жаль, не дозволяють цілком кількісно описати державний сектор, тому що не ведеться облік базових параметрів економічної діяльності акціонерних товариств із домінуючою державною часткою, а дана організаційно-правова форма містить у собі до 50% державного сектора.Саме поняття "державний сектор" може бути визначено як сукупність економічних обєктів, сформованих на основі або за участю державної власності (підприємств, установ), стосовно яких можливе здійснення управління субєктами державної та місцевої влади як виразниками суспільних інтересів.