Розвиток теорії належного права. Колізійний принцип тісного зв"язку. Об"єктивне визначення права за відсутності вибору сторін. Аналіз практики застосування англійськими судами доктрини домислюваного наміру. Співставлення прихованого наміру сторін.
Аннотация к работе
РОЗВИТОК ІДЕЇ ТІСНОГО ТА РЕАЛЬНОГО ЗВЯЗКУ В АНГЛІЙСЬКОМУ МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІПрикладом застосування субєктивної доктрини належного права у судовій практиці є рішення у справі R. v International Trustee, в якому лорд Аткін зазначив наступне: ".Теорія належного права добре обґрунтована в англійському праві. Аналіз практики застосування англійськими судами доктрини домислюваного наміру показує, що останні у якості техніки обєктивного визначення застосовуваного права використовувала цю доктрину, як мінімум, у двох категоріях справ: а) справах, де вибір сторін існував, проте був зроблений у прихованій або нечіткій формі (intention case) та б) справах, де сторони не зробили вибору взагалі (no choice case). Блум, на ранніх етапах розвитку доктрини домислюваного наміру поділ справ на справи, в яких існував реальний намір сторін, проте він не був очевидно та ясно висловлений, та на справи, де сторони взагалі не думали та не обговорювали здійснення вибору права у будь-якій формі, не був помітним. Більше того, друга категорія справ, де сторони взагалі не мали навіть наміру визначити право, тривалий час вирішувалася за рахунок того, що англійський суд застосовував теорію намірів сторін та де-факто приписував сторонам нібито їх намір. Відтак, поділ між справами, де вибір був присутній, але не був явно висловлений, та справами, в яких сторони не висловили наміру взагалі, на думку канадського професора Дж.