Розвиток дітей, що мають порушення у мовленні та їх особливості - Курсовая работа

Нова модель освіти в Україні покликана переорієнтувати навчально-виховний процес на становлення духовно-здорової творчої особистості, здатної продуктивно мислити, вирішувати проблеми сьогодення й майбутнього. Згідно з Національною доктриною розвитку освіти у XXI столітті, вдосконалення системи освіти й виховання у відповідності до принципів гуманізації та індивідуалізації передбачає максимальне врахування особистісних та психофізичних особливостей дітей й створення таких умов освіти, які б сприяли своєчасному й повноцінному розвитку всіх сторін особистості дитини та її успішному навчанню. У психології мовленням називають процеси спілкування за допомогою говоріння, слухання, читання, письма. Вже у віці 1 - 1,5 місяців у дитини зявляється потреба в емоційному спілкуванні з дорослими: коли малюк бачить перед собою обличчя матері - він усміхається, затихає. Між 4 і 6 місяцями дитина починає відповідати лепетом на звернене до неї мовлення дорослого.Невиправлені помилки у мовленні можуть не лише закріпитися, а й залишитися у дитини на все життя. Підступність порушень мовлення у дітей полягає в тому що вони мають схильність до патологічного закріплення. У дітей перших років життя мова надає важливий вплив на розвиток відчуттів і сприйнять, на формування процесів гностики. Навіть пасивне оволодіння мовою в перші два роки життя сприяє розвитку у дитини узагальненого сприйняття, додає всім його сенсорним функціям активний пошуковий характер. Загальне недорозвинення мовлення-складне мовленнєве порушення, при якому у дитини з нормальним слухом та інтелектом не сформовані усі компоненти мови: лексика, фонетика, граматика[10, с.286].Мовленнєве недорозвинення може бути виражене в різному ступені: від повної відсутності мовленнєвих засобів спілкування до розгорнутого мовлення з окремими елементами лексико-граматичного та фонетичного недорозвитку.Стійке порушення читання називається дислексією, письма - дисграфією. Дислексія (dyslexia) - часткове специфічне порушення процесу читання, обумовлене несформованістю (порушенням) вищих психічних функцій, і повторюється помилками стійкого характеру. Дислексія проявляється в уповільненні процесу оволодіння читанням, а також в уповільненні темпу, швидкості читання (браділексія). Основні ознаки дислексичних помилок при читанні, які дозволяють відрізнити дислексію від інших порушень читання:-помилки читання при дислексії є стійкими, і без спеціальної корекційної роботи вони можуть зберігатися у дитини протягом багатьох місяців і років. У дітей же, котрі страждають на дислексію, ці помилки зберігаються тривалий час, місяці і навіть роки.У тих випадках, коли робота якогось аналізатора грубо порушена (зір, слух), на допомогу приходять складні системи навчання, розроблені в дефектології та успішно застосовуються, які використовують компенсаторні можливості інших аналізаторів[8, с.356]. У цьому випадку в результаті ускладнення коркового контролю при оволодінні письмовою мовою дитина може відчувати приблизно ті ж труднощі, що і батьки у школі. Якщо у дитини при читанні і листі зустрічаються помилки, які можна віднести до специфічних, але вони рідкісні, від випадку до випадку або взагалі одиничні, то це, швидше за все, результат перевтоми, неуважність. Але необхідно памятати, що ці знання дають учителю можливість тільки вчасно звернути увагу на проблеми дитини, порадити батькам звернутися до логопеда, але ні в якому разі не дають право самостійно робити висновок, тим самим наражаючи і дитини, і батьків зайвої занепокоєння, цілком можливо - і необгрунтованого[11,с.145]. -ми часто радіємо, коли дитина побіжно читає в дошкільному віці, а це при недостатньо сформованої фонетико-фонематичний стороні може призвести до помилок на письмі: пропуск букв і складів, недописання слів.На дітей, які страждають на дислексію, довго ліпили ярлик «розумово неповноцінних», проте, з розвитком науки і цей міф поступово сходить нанівець, оскільки саме явище дислексії не є психічним відхиленням, а скоріше являє собою незвичайну особливість мозку, яка дає таким людям велике перевагу в образному мисленні і здатність до нестандартних рішень. Важливий крок до розуміння природи дислексії зробили американські вчені. Як встановила група співробітників медичного факультету Єльського університету на чолі з доктором Саллі Шейвіц, основна причина цього явища в тому, що дитина не вміє не стільки розпізнавати обриси літер, скільки співвідносити їх з відповідними звуками.

Зміст

Вступ

1. Розвиток дітей, що мають порушення у мовленні та їх особливості

1.1 Основні поняття про загальне недорозвинення мовлення

1.2 Характеристика розвитку дітей, які мають мовленнєві порушення

2. Дислексія та дисграфія у дітей з порушеннями мовлення. Основні характеристики

2.1 Поняття про дитячу дислексію та дисграфію

2.2 Ознаки дислексії та дисграфії у дітей з загальним недорозвиненням мовлення

2.3 Корекційна робота з дітьми, які мають мовленнєві порушення

Висновки

Список літератури