Організаційно-методична система формування читацької самостійності учнів початкових класів загальноосвітнього закладу. Підвищення ефективності уроків позакласного читання на основі створення оптимальних психолого-педагогічних та методичних умов.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник: Муравицька Маргарита Петрівна, доктор філологічних наук, професор, Інститут української мови НАН України, провідний науковий співробітник. Офіційні опоненти: Капська Алла Йосипівна, доктор педагогічних наук, професор, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться "15" квітня 1999 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Значний внесок у вирішення проблеми читання як засобу активізації пізнавальної діяльності школярів та джерела їх духовного розвитку зробили вітчизняні педагоги, письменники та громадські діячі І. Проблеми становлення методики класного й позакласного читання знайшли також відображення в наукових працях К. У роботах цих авторів визначаються першооснови літературної освіти в початковій ланці школи, обґрунтовуються основні вимоги до позакласного читання, розглядаються шляхи вдосконалення уроків класного й позакласного читання в їх взаємозвязку. Водночас аналіз літератури засвідчив, що такий важливий аспект методики позакласного читання, як розвиток читацької самостійності молодших школярів у сучасних умовах, не знайшов належного відображення в наукових працях. теоретично обґрунтувати доцільність створення на заняттях із позакласного читання оптимальних психолого-педагогічних та методичних умов, спрямованих на підвищення рівня розвитку читацької самостійності молодших школярів; на основі цього розробити спеціальну систему уроків позакласного читання для учнів 4(3) класів;Суть цих засад коротко викладемо так: прищеплення любові до книги, до читання - важливий аспект навчально-виховної роботи; твори для читання потребують ретельного відбору; під час спілкування з книжкою слід дотримуватися певного режиму; важливе значення має поєднання естетичної та пізнавальної функцій читання; вирішальну роль у керівництві самостійним дитячим читанням відіграє вчитель. Аналіз науково-методичної, навчальної та художньої літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття дозволив зробити висновок, що проблеми виховного впливу художнього слова на особистість школяра-читача набули в той час не лише педагогічного, але й соціального характеру: вони хвилювали не лише вітчизняних учених, методистів, педагогів, але й прогресивних письменників та громадських діячів. Сухомлинський та інші в своїх працях наголошували, що читання повинно слугувати засобом виховного впливу на учнів, розширювати й поглиблювати їх кругозір, збагачувати знання, моральний та емоційний досвід школярів. У кінці першого розділу зроблено висновки, де, зокрема, зазначено: Етап становлення методики читання в початкових класах розпочався з появою перших підручників для читання (середина ХІХ ст.) і тривав до початку ХХ ст. До середини ХХ ст. зусиллями багатьох поколінь учених та педагогів були розроблені основні теоретичні засади виховання школярів-читачів, які коротко викладемо так: читання й аналіз високохудожніх творів, у яких відображаються актуальні проблеми сучасності й виражається світоглядна позиція автора, є активним чинником духовного розвитку школярів;Узагальнення результатів проведеного дослідження дало можливість сформулювати такі висновки: Проведене в теоретичних та практичних аспектах дослідження підтверджує необхідність підвищення рівня літературної освіти молодших школярів, що є необхідною умовою їх духовного розвитку. Дидактичну модель підвищення рівня розвитку читацької самостійності учнів початкових класів, спроектовану на основі вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури й аналізу результатів констатуючого експерименту, складають два основні компоненти: а) цілеспрямована поетапна підготовка вчителя до проведення занять з позакласного читання; б) підвищення ефективності уроків позакласного читання як основної форми керівництва самостійним спілкуванням школярів із книгами. Розроблена на основі педагогічного проектування організаційно-методична система підвищення рівня розвитку читацької самостійності молодших школярів полягає: а) в підготовці навчально-методичних матеріалів, вкрай необхідних учителям для організації та проведення занять з позакласного читання відповідно до сучасних вимог (списку рекомендованої літератури з проблем формування школярів-читачів, списку творів для позакласного читання в 1-4 (1-3) класах, серії памяток для самостійної роботи з книгою та ін.); б) в створенні спеціальної системи уроків позакласного читання (4(3) класи), вдосконалених за структурою та змістом, побудованих на основі врахування комплексу оптимальних психолого-педагогічних і методичних умов для взаємодії вчителя й учнів та спрямованих на формування активних читачів.