Шляхи інтеграції України у світову господарську систему через кооперацію з Великобританією у сфері матеріального виробництва. Генезис і особливості торговельного співробітництва двох країн. Оцінка можливих варіантів попередження антидемпінгових санкцій.
Аннотация к работе
Розвиток британсько-українських економічних відносин в сучасних умовахЙого цілісність забезпечується комплексною взаємозалежністю національних економік, а ефективність виявляється у зосередженні спільних зусиль на проведенні структурних перетворень в економіці, зростанні продуктивності праці, раціональному використанні матеріальних і трудових ресурсів, інтеграції національних потенціалів з орієнтацією на зростання життєвого рівня людей. Якраз історичний досвід господарювання Великої Британії, що спирався на засади фундаментальної науки, концепції визнаних наукових шкіл ("Кембріджської", "Оксфордської", та ін.) підтвердив на практиці дію обєктивних законів дії національного та інтернаціонального економічного розвитку за умов оптимізації виробничих процесів, накопичення капіталу, впровадження в практику наукових розробок, забезпечення стабілізації в господарстві, державі, суспільстві. Автор у дослідженні спирався на наступні концептуальні положення: 1) система виробничо-розподільчих взаємовідносин країн формується у відповідності з обєктивними економічними законами і базується на взаємокорисному міжнародному поділі праці з органічним поєднанням національних економік в єдину світогосподарську систему; 3) зміст стратегічного співробітництва з Великою Британією полягає в тому, що, з одного боку, обсяги надходження іноземних інвестицій в Україну є незадовільними, а з іншого - Британія є найважливішим у світі місцем, де концентруються приватні інвестиційні фонди. Впродовж роботи над дослідженням, автором були зібрані і проаналізовані статистичні та інформаційні матеріали по Україні за період 1991-1998 рр. (відповідні інформаційно-статистичні збірники, а також матеріали були надані Міністерствами зовнішніх економічних звязків і торгівлі, статистики, економіки, промислової політики, агропромислового комплексу, фінансів, Національним банком.Поетапний аналіз економічного розвитку Великої Британії впродовж останнього століття переконує, що подолання кризових явищ в економіці Британії було досягнуто завдяки розвитку продуктивних сил країни, а також поглибленню національного та інтернаціонального поділу праці. З точки зору логіки процесу стабілізації виробництва в Британії пріоритетною було обрано енергетичну ситуацію. Енергетична криза в Європі викликала різке збільшення цін на паливо і призвела до ситуації, за якої стало економічно вигідно здійснювати прискорену розробку родовищ моря: у 1947 році було вироблено 4,2 млн.т. нафти, у 1969 - 106 млн.т., а у вісімдесятих видобуток вийшов на рівень 120 млн.т. нафти і 40 млрд.м.3 газу. Складність системної трансформаційної кризи, яку пережила Британія, і спричиненого нею спаду виробництва проілюстрували спроможність господарського механізму країни досить швидко вийти з рецессії за умови ефективності і послідовності реалізації реформ, ліквідації державних монополій, лібералізації товарного та фінансового ринків та полегшення умов діяльності приватного сектору. Досвід Великої Британії у реформуванні економіки, у подоланні в ній кризових явищ вчить того, що структурна перебудова економіки - процес тривалий у часі і методи його прискорення можуть мати місце лише епізодично, у ролі стимуляторів для інтенсифікації чи певної зміни напрямку процесу.Автор вважає, що в ході розвитку двосторонніх економічних відносин між Україною і Великою Британією створено передумови для їх виходу на якісно новий рівень: на початок 1997 року українсько-британське співробітництво вже набрало всіх ознак стратегічного партнерства. Ця ситуація вимагає науково-методологічного осмислення потенційної ролі Британії у досягненні Україною її життєвоважливих національних інтересів на двосторонньому рівні, регіональному, загальноєвропейському, глобальному. Розглядаючи партнерство з Великою Британією саме під цим кутом зору, необхідно враховувати: уряди розвинутих країн вже не мають можливості надавати державну допомогу країнам, що розвиваються, в такому обсязі, як у минулі роки. В умовах, які не дозволяють прогнозувати більше, ніж на рік, не варто очікувати стратегічних партнерів з багатомільйонними, розрахованими, як правило, на 5-10 років інвестиціями. Більшість підприємств i підприємців не підготовлені до співпраці з іноземними інвесторами: презентація українськими підприємцями інвестиційних проектів під час конференцій, виставок, семінарів свідчить про відсутність інформації у розробників презентаційних матеріалів про події i тенденції на міжнародному ринку фінансів, а також брак фахівців з обробки цієї інформації; не беруться до уваги тенденції розвитку тих або інших галузей світової економіки; немає скоординованої участі в реалізації життєво важливих для України проектів; не використовуються сприятливі обставини для активного просування українських інвестиційних проектів.Динаміка торговельних стосунків України і Британії є своєрідною моделлю, що відзеркалює не тільки розвиток двосторонніх відносин, а й дозволяє узагальнювати наш європейський досвід.