Банківський нагляд та організаційні структури банківського нагляду в країнах-членах ЄС, діяльність органів регулювання і нагляду, роль в забезпеченні захисту вкладників від збитків. Нагляд на основі ризиків. Система стандартів капіталу - Базель II.
Аннотация к работе
Безпосередня відповідальність у такому випадку покладається на керівників банку, які під постійним контролем наглядового органу та відповідно до його рекомендацій повинні забезпечувати проведення безпечної банківської політики та готовність виконувати свої зобовязання перед вкладниками. Наглядовому органу необхідно віднайти компромісний варіант між прагненням допомогти керівництву банку та небезпекою самому зайняти позицію управлінця, наділивши себе функціями керівництва банку. Важливою причиною цього є зростаюча потреба в координації зусиль наглядових органів, що працюють у різних секторах фінансової системи країни, що виникає через ускладнення банківського бізнесу та посилення тенденцій створення фінансових конгломератів, діяльність яких охоплює не лише ринок банківських послуг, а й ринки страхування та цінних паперів. У деяких країнах ЄС (Австрія, Данія, Великобританія, Латвія, Німеччина, Угорщина, Швеція) це призвело до створення єдиного державного наглядового органу, що відповідає за діяльність різних фінансових секторів. В інших країнах, де також спостерігаються нові ринкові тенденції, було значно розширено повноваження центральних банків у здійсненні наглядової діяльності, укріплено структури, що відповідають за координацію взаємодії між наглядовими органами.Органи банківського регулювання у країнах ЄС розробляє норми і положення, які банки зобовязані дотримуватись. Враховуючи національний банківський кодекс або закон про банківську діяльність, міжнародні принципи і нормативні акти, регулюючий орган визначає законодавчі і нормативні вимоги до банків, включаючи форми звітності. Основне завдання органу банківського нагляду країн-членів ЄС полягає у здійсненні перевірки відповідності банків та інших кредитних установ, які вони регулюють, нормам і вимогам, розробленим регулюючим органом, а також застосовуванні заходів у разі виявлення недоліків у діяльності банку. Банк, за яким нагляд здійснюється неналежним чином, може зазнавати значних труднощів при виході на міжнародний рівень або при отриманні від іноземних банків кредитів на розширення своєї діяльності, незважаючи на те, що при індивідуальному аналізі цей самий банк може демонструвати хороші показники якості управління та фінансової стійкості. Незважаючи на те, що Принципи розроблялися для банків, що ведуть активну діяльність на міжнародному рівні, вони заклали основу для оцінки ефективності банківського нагляду, здійснюваної міжнародними фінансовими інститутами.Кількісний аспект у банківському регулюванні повинен підкріплюватися якісним аспектом, за якого особливу увагу приділяють превентивним заходам, тому нагляд, орієнтований на ризик, розглядається як необхідне доповнення до нагляду за виконанням встановлених вимог. Нагляд за виконанням банками встановлених вимог - це процес, за якого наглядовий орган, як контролер, перевіряє відповідність діяльності банків правилам та нормам регулювання. Правила та норми регулювання можуть мати як кількісний, так і якісний характер, а це означає, що нагляд за виконанням встановлених вимог включає елементи як кількісного нагляду, так і нагляду за дотриманням вимог якісного характеру. Тому наглядовий орган звертає підвищену увагу, насамперед, на розуміння окремо взятим банком прийнятих ризиків та на впевненість у тому, що банк володіє інструментами, необхідними для виявлення, вимірювання, управління та контролю таких ризиків. Програми управління ризиками можуть значно відрізнятися одна від одної за ступенем складності залежно від розмірів та складності операцій, що проводяться банком, а також від рівня ризиків, що приймає на себе банк.Комітет з банківського нагляду прийняв переглянуту концептуальну основу Угоди про капітал. Угода 1988 року виявилася настільки успішною в посиленні капіталізації банків усього світу, що стала одним з критеріїв виміру фінансового благополуччя банку. Розробки у сфері вимірювання ризику та управління ним збільшили розрив міме виміром регулятивного капіталу у відповідності до Угоди 1988 р. та внутрішніми методами вимірювання капіталу, які використовувалися багатьма, активними в міжнародному масштабі, банками. У результаті цього Базельський комітет визначив, що необхідна нова система стандартів капіталу, яка може бути застосована до багатопрофільних банків, але може також: використовуватися іншими банками. Нова система стандартів капіталу повинна була дати банкам стимули удосконалення своєї практики управління ризиком, не знижуючи загального рівня капіталу, що знаходиться у банківській системі.
План
Зміст
1. Банківський нагляд та організаційні структури банківського нагляду в країнах-членах ЄС
2. Діяльність органів регулювання і нагляду в країнах ЄС
3. Нагляд на основі ризиків
4. Система стандартів капіталу - Базель II
Список використаної літератури
1. Банківський нагляд та організаційні структури банківського нагляду в країнах - членах ЄС
2. Гребенюк Н. Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної (монетарної) політики в Україні // Вісник Національного банку України. - 2007. - №5.