Розвиток арок, зведень і отворів в архітектурі Київської Русі протягом першої половини ХІ - середини ХVIII ст. - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 197
Монументальні будівлі Древньої Русі. Загальна схема зведень в усіх храмах другої половини і кінця XI ст. Пам"ятники архітектури древнього Полоцька. Особливості розташування циліндричних склепінь храмів. Вікна, двері та портали в культових спорудах Русі.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Конструкція зведень та арок в архітектурі Київської Русі Монументальні будівлі Древньої Русі, як правило, перекривалися зведеннями (староруський термін - "закомари"). Слід зазначити, що конструкції завершальних частин будівель, зокрема зведень, вивчені значно гірше, ніж нижні частини і особливо фундаменти, оскільки будівель домонгольскої пори, що зберегли древні зведення, дуже мало. Кутові розчленовування храмів і розчленовування галерей мають різні перекриття: або циліндричні, або купольні на вітрилах, але без барабанів (наприклад, в київській Софії - під хорами і в першому ярусі внутрішніх галерей, в чернігівському Спасі - під хорами і над ними).У новгородській Софії в крайніх північному і південному нефах і в західному поперечному циліндричні склепіння чергуються із зведеннями, у поперечному розрізі яких - трикутні контури. При цьому, в київському і чернігівському соборах камінь в арках і зведеннях майже не застосовували, а в новгородській Софії деякі зведення виконані з плоских каменів. Так, в церквах Георгія в Каневі, Петра і Павла в Смоленську під хорами розміщені циліндричні склепіння з великими розпалубками, а в Успенському соборі у Володимиро-Волинському, судячи з пят, що збереглися, зведення були хрестовими.Староруська архітектура за наявності великої монументальності характеризується надзвичайною пластичністю форм, якимсь особливим відчуттям їх спокою і непорушності, сумірністю з розмірами людини, його масштабами і потребами.

План
План

Вступ

Конструкція зведень та арок в архітектурі Київської Русі

Вікна, двері та портали в культових спорудах Київської Русі

Висновок

Використана література

Вывод
Староруська архітектура за наявності великої монументальності характеризується надзвичайною пластичністю форм, якимсь особливим відчуттям їх спокою і непорушності, сумірністю з розмірами людини, його масштабами і потребами.

Таким чином, наскільки можна судити по невеликій кількості прикладів, орієнтація кутових зведень в різних архітектурних школах Русі мала власні традиції. Зведення під хорами і над ними завжди мали в розпорядженні осі, перпендикулярні один одному, такий прийом повязаний з бажанням архітекторів зменшити вплив розпору зведень. Зведення і арки міняють свою структуру і форму протягом декількох віків у звязку з розвитком будівельних технологій. Істотні зміни в конструкції зведень відбуваються в російській архітектурі при переході до нової системи цегляної кладки.

Список литературы
Кресальний М.И. Софійський заповідник у Киеві. Киів, 1960. С. 224.

Михайловский И.Б. Архитектурная терминология // Проблемы архитектуры. М., 1937. Т. 2, кн. 1. С. 8;

Холостенко Н.В. Новые данные о Кирилловской церкви в Киеве // Памятники культуры. М., 1980. Т. 2. С. 16.

Раппопорт П.А., Штендер Г.М. Спасская церковь Евфросиньева монастыря в Полоцке // ПКНО: Ежегодник 1979. Л., 1980. С. 459

Штендер Г.М. Трехлопастное покрытие церкви Спаса на Берестове // ПКНО: Ежегодник 1980. Л., 1981. С. 534.

Логвин Г.Н. Архитектура храма на Клове // Исследование и охрана архитектурного наследия Украины. Киев, 1980. С. 72.

Суслов В.В. О сводчатых перекрытиях в церковных памятниках древнерусского зодчества // Тр. II съезда русских зодчих. М., 1899. С. 140

Асеев Ю.С., Тоцкая И.Ф., Штендер Г.М. Исследования галерей киевского Софийского собора // Строительство и архитектура. Киев, 1980. № 7. С. 26.

Штендер Г.М. К вопросу о декоративных особенностях строительной техники Новгородской Софии // Культура средневековой Руси. Л., 1974. С. 203. Рис. 1,8.

Моргилевський I. Спасо-Преображенський собор у Чернигові // Чернигів i північне Лівобережжя. Киів, 1928. С. 178.

Штендер Г.М. Восстановление Нередицы // Новгородский исторический сборник. Новгород, 1961. Вып. 10. С. 169-205.

Подъяпольский С.С. Церковь архангела Михаила // Воронин Н.Н.

Чиняков А. Архитектурный памятник времени Юрия Долгорукого // Архитектурное наследство. М., 1952. Т. 2. С. 56.

Столетов А.В. К истории архитектурных форм Дмитриевского собора в г. Владимире. С. 140.

Штендер Г.М. Разметка архитектурных форм древними зодчими // Памятники культуры. М., 1959. Т. 1.С. 71.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?