Розвиток архівної справи в Україні (1943 – середина 1960-х років) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка КАЛАКУРА Ярослав Степанович, завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист відбудеться 18 лютого 2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.З часу здобуття Україною незалежності розпочався новий етап у розвитку історичної науки, помітно посилився інтерес і до архівознавства - наукової системи і спеціальної галузі історичної науки, яка трактує архівну справу як частину розвитку науки і культури, один з напрямків державного будівництва. Особливе значення має вивчення архівного будівництва в Україні у повоєнний період, оскільки централізаторська політика Москви та репресії 1930-х рр. завдали величезної шкоди українському архівознавству, ще більших втрат зазнала архівна галузь республіки у роки Другої світової війни. Виділення цього періоду у самостійний обєкт спеціального наукового дослідження зумовлене як його значенням в історії, так і тим, що більша частина праць з історії архівів написані в радянський період, грішать однобокістю і не виходять за межі традиційних ідеологічних схем. Обрана тема розроблялася за напрямом наукових досліджень кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Спеціальні галузі та дисципліни історичної науки” та на основі угоди про співробітництво кафедри з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. розкрити реалізацію заходів архівних установ щодо комплектування і обліку фондів, збереження архівних матеріалів, зміцнення матеріальної бази архівів, підготовки кадрів архівістів, розгортання науково-дослідної та інформаційної роботи у роки хрущовської “відлиги”;Розділ 1 “Джерела та історіографія дослідження повоєнного розвитку архівної справи в Україні” складається з двох підрозділів і присвячений аналізу історіографічних праць та джерельної бази з історії розвитку архівного будівництва в Україні 1943 - середини 60-х рр. В них опубліковано архівні документи, постанови і розпорядження уряду з питань архівної справи, різні інструкції і методичні рекомендації щодо поліпшення архівної роботи, резолюції нарад архівістів і наукових конференцій з архівознавства тощо. Джерельне значення мають довідкові видання, зокрема архівні путівники, у яких вміщено довідки про фонди архівів, а також викладено у короткому обсязі історію того чи іншого архіву. Важливе місце серед довідкових видань належить довідникам про архіви, які містять інформацію про основні архівні фонди. Чи не найбільший вклад у дослідження історії архівної справи в Україні у цей період вніс тодішній начальник АУ УРСР С.Пількевич, якому належить ряд публікацій, що висвітлюють стан архівної галузі в цілому та окремі напрями діяльності архівів.Досліджено, що в результаті втрат, яких зазнала в ході війни архівна галузь України, архівістам довелося проводити відновлення мережі архівних установ, ремонт і обладнання архівосховищ та концентрацію до них документів. Зясовано, що більшість документів вдалося повернути до архівів України, але частина з них потрапила до центральних архівів СРСР і ряду архівів союзних республік, а частина - залишилася за кордоном. Доведено, що серед основних перешкод, які впродовж першого повоєнного десятиріччя постали на заваді швидкому відновленню архівної галузі, була гостра нестача коштів. Труднощі зумовлювались як обєктивними економічними причинами, так і нерозумінням багатьма чиновниками значення архівів у суспільному житті країни, віднесення архівної галузі до числа другорядних і, відповідно, фінансування її за залишковим принципом. Негативним явищем було і те, що архівам часто передавались під сховища культові споруди, відібрані у громад віруючих.Діяльність оперативних груп Архівного управління України по збиранню документальних матеріалів (кінець 1941-1944 роки) // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. статей / П.Т.Тронько та ін. 2. В.І.Стрельський як організатор підготовки істориків-архівістів // Архівознавство. Джерелознавство: Міжвідомчий науковий збірник / Редкол. 1: Архів і особа.- З історії комплектування та впорядкування архівів України у повоєнні роки // Архівознавство.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В СЕМИ СТАТТЯХ У ФАХОВИХ НАУКОВИХ ВИДАННЯХ: