Розвиток архівної справи на Черкащині (1919 – 2000 рр.) - Автореферат

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Роботу виконано в Українському державному науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства Державного комітету архівів України Науковий керівник доктор історичних наук, старший науковий співробітник МАТЯШ ІРИНА БОРИСІВНА, Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, директор Інституту історії України НАН України, старший науковий співробітникЗокрема, що стосуються розвитку архівної справи в регіонах та наукового аналізу її сучасних проблем. архів черкащина інформація Розвиток архівної справи на Черкащині залишається невивченим у багатьох аспектах, тому актуалізується потреба всебічно дослідити історію архівної справи на Черкащині й дати обєктивну оцінку діяльності архівних установ, які в складних умовах тоталітарної системи проводили значну роботу з вивчення й популяризації місцевої історії, закладаючи основи для розвитку архівної справи в умовах незалежної України. Однак поза увагою цих дослідників залишилися регіональні особливості розвитку архівної справи в Україні та діяльність архівів Черкащини. Деякі аспекти діяльності архівних установ на Черкащині висвітлено в упорядкованому дисертанткою довіднику “Архівна справа на Черкащині” (Черкаси, 2003) та її працях, присвячених діяльності архівів, утворених у різні періоди на території нинішньої Черкаської області, а також складу і змісту фондів Державного архіву Черкаської області на сучасному етапі розвитку архівної справи. Конкретну інформацію про функціонування мережі архівних установ, діяльність архівних кореспондентів на Черкащині, склад і зміст фондів місцевих архівів містить архівна періодика (“Бюлетень ЦАУ”, “Науково-інформаційний бюлетень”, “Архівна справа”, “Архіви України”, “Советские архивы”, “Исторический архив” та ін.), центральна (“Правда України”, “Известия”, “Власть Советов”) та місцева (“Молодь Черкащини”, “Черкаський край”, “Черкаська правда” та ін.) преса.У звязку з нерозробленістю досліджуваної проблеми в історіографії архівознавства пріоритетне значення для вивчення розвитку архівної справи на Черкащині мали історичні джерела, виявлені дисертантом у Національній бібліотеці України ім. На кінець XX ст. зусиллями працівників архівних установ Черкащини джерела минулого і сучасного багатовікової історії України зібрані в архівах, упорядковані на основі єдиних принципів і широко використовуються в інтересах розвитку краю. Загалом у розвитку архівної справи на Черкащині можна умовно виокремити пять етапів, які в основному корелюють із загальним розвитком архівної справи в Україні: I - 1919-1938 рр. створення мережі архівних установ, становлення архівної справи; II - 1939-1942 рр. - посилення уваги до обліку і водночас обмеження доступу до документів; III - 1943-1953 рр. - повоєнна відбудова архівної справи; IV - 1954-1990 рр. - активізація комплектування державних архівів та використання архівної інформації, розвиток методичної роботи; V - 1991-2000 рр.-демократизація архівної справи, розроблення та запровадження нових підходів до використання архівної інформації, активізація науково-методичної роботи державних архівів. Істотну роль у комплектуванні архівів Черкащини та популяризації архівної справи відіграли архівні кореспонденти, найактивнішим та найініціативнішим осередком яких на Черкащині був Уманський окрарх. Сформовані зі значними труднощами фонди архівів Черкащини зазнали значних збитків в роки Другої світової війни: повністю були знищені документи міських і районних архівів, Уманського філіалу, із 2072 фондів (289 189 справ) Черкаського філіалу облдержархіву загинуло 1628 фондів (277 714 справ), значні втрати мали відомчі архіви установ, підприємств, організацій області.Некрополістичні матеріали у Державному архіві Черкаської області // Наукові записки. Документи держархіву Черкаської області як джерельна база краєзнавчих досліджень // Студії з архівної справи та документознавства. Мошногородищенський маєток графині Катерини Андріївни Балашевої// Памятки. З історії розвитку архівної справи на Черкащині // Студії з архівної справи та документознавства. Охорона памяток історії та культури Чигиринщини в 20-х роках ХХ стаза документами Державного архіву Черкаської області // Архівознавство.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ: