Визначення та аналіз невідкладних завдань сучасного розвитку вітчизняного агропродовольчого виробництва. Розгляд і характеристика методів підтримання фермерських доходів. Дослідження основних переваг підвищення доданої вартості в аграрному секторі.
Аннотация к работе
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»Водночас аграрний сектор країни в силу специфіки продукції, що ним виробляється, традиційно не настільки гостро, як інші галузі національного господарського комплексу, відчуває кризу платоспроможного попиту на споживчому ринку, що значно підвищує його загальну економічну сталість. Метою затвердженої в Україні у 2015 році Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки визначено підвищення конкурентоспроможності сільського господарства і сприяння розвитку сільських територій на сталій основі відповідно до стандартів ЄС та міжнародних стандартів [3]. Національні інтереси України у сфері агропродовольчого виробництва й експорту, очевидно, полягають у повноцінному і стабільному насиченні внутрішнього продовольчого ринку високоякісною й доступною (передусім за ціною) продукцією, а також у вивезенні її надлишків у випадку достатньо високої економічної виправданості цього. У розвинених економіках постійно вдосконалюються технології виробництва продукції з метою ефективнішого використання сировини, ведеться пошук замінників обмежених видів ресурсів (зокрема, викопних). Проте водночас ринки такої продукції традиційно вважаються набагато більш монополізованими і в силу цього менш доступними для виробників.У цьому контексті ключові виклики сьогодення провокуються ціновою волатильністю на світовому продовольчому ринку, низькою доданою вартістю більшості видів експортованої Україною агропродовольчої продукції на фоні високого рівня залученості вітчизняного аграрного сектора у глобальний економічний простір, загостренням внутрішніх девальваційних та інфляційних процесів у країні поряд зі зниженою продовольчою купівельною спроможністю населення й високим рівнем залежності аграріїв від імпортних ресурсів виробництва, посиленням деградації ґрунтів і виснаження водних ресурсів, нарощуванням несприятливого впливу кліматичних змін.