З’ясування особливостей формоутворення дванадцятипалої кишки впродовж пренатального періоду онтогенезу людини та у новонароджених. Виявлення морфологічних передумов і часу можливого виникнення морфологічних варіантів дванадцятипалої кишки у людини.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор Головацький Андрій Степанович, медичний факультет Ужгородського державного університету Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри анатомії людини, оперативної хірургії та гістології. ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук, професор Гнатюк Михайло Степанович, Тернопільська державна медична академія ім. доктор медичних наук, професор Малішевська Вікторія Антонівна, Буковинська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії. Захист відбудеться 23 червня 2000 року о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім.Тому вивчення закономірностей закладки, розвитку і становлення топографо-анатомічних взаємовідношень дванадцятипалої кишки з суміжними органами на ранніх етапах розвитку людини має не тільки велике теоретичне, але й практичне значення (В.М. Особливості ембріонального розвитку шлунково-кишкового тракту взагалі, і дванадцятипалої кишки зокрема, привертають увагу дослідників вже давно, але в останні роки, коли довкілля катастрофічно забруднюється і значно зросла захворюванність органів травної системи, ця проблема стала надзвичайно актуальною (І.І. Таким чином, актуальність дисертаційної роботи пояснюється необхідністю комплексного дослідження особливостей розвитку, становлення топографії дванадцятипалої кишки та динаміки її синтопічної кореляції у пренатальному періоді онтогенезу людини та у новонароджених, що має важливе значення для зясування морфологічних передумов і часу можливого виникнення природжених варіантів будови дванадцятипалої кишки, розробки нових більш раціональних методів діагностики, профілактики та лікування патологічних станів травної системи, зокрема, методів хірургічної корекції. Вивчити в динаміці особливості морфогенезу і становлення топографії дванадцятипалої кишки протягом раннього періоду онтогенезу людини. Зясувати особливості формоутворення дванадцятипалої кишки в динаміці впродовж пренатального періоду онтогенезу людини та у новонароджених.Матеріалом для дослідження послужили серійні зрізи ембріонів та передплодів людини, тотальні зрізи дванадцятипалої кишки та топографічно суміжних з нею ділянок плодів і новонароджених. Вивчення морфометричних параметрів дванадцятипалої кишки у плодів і новонароджених вивчали безпосередньо у паталогоанатомічному відділенні Закарпатської обласної клінічної лікарні (м. Потім описували форму дванадцятипалої кишки, її топографію, скелетотопію, особливості будови відділів, характер вигинів, а також проводили наступні вимірювання: довжину верхньої, низхідної, горизонтальної та висхідної частин дванадцятипалої кишки та їх діаметри. У зародка 9,2 мм ТКД (середина шостого тижня внутрішньоутробного розвитку) уже можна виділити три частини дванадцятипалої кишки: краніальну (верхню) частину, яка має дещо дугоподібний хід, причому її каудальний відділ направлений дещо дорсально; низхідну, опуклістю направленою до задньої стінки черевної порожнини; та каудальну (нижню), яка направлена сагітально та без чіткої межі переходить в іншу частину первинної кишкової трубки. Наприкінці шостого тижня внутрішньоутробного розвитку у зародків 10,2-15,9 мм ТКД інтенсивний ріст дванадцятипалої кишки, з одночасною щільною фіксацією її до печінки за допомогою вентральної брижі і до задньої стінки черевної порожнини за допомогою дорсальної брижі, призводить до подальшої зміни її форми.Формоутворення і топографія дванадцятипалої кишки у зародків 10,2-15,9 мм ТКД (шостий тиждень) залежить від “щільності” фіксації первинної кишки вентральною брижою до печінки та дорсальною брижою до задньої стінки черевної порожнини. Подальша зміна форми, положення та топографії дванадцятипалої кишки у зародків сьомого-восьмого тижнів залежить від формування головки підшлункової залози. Топографо-анатомічні взаємовідношення закладки дванадцятипалої кишки у зародків 5,0-8,0 мм ТКД (четвертий-пятий тижні) такі: усі її поверхні, за винятком місць розташування вентральної та дорсальної бриж, прилягають до печінки. У звязку з вигином кишки вправо, формуванням її частин та розвитком сусідніх органів, вже на початку передплодового періоду (сьомий тиждень) синтопія кишки стає більш складною: присередньо до всіх її відділів прилягає закладка підшлункової залози, латерально та спереду - печінка, а ззаду - закладка правої наднирникової та статевої залоз. Основними органами з якими кишка межує є: печінка, жовчевий міхур, права та ліва нирки, підшлункова залоза, корінь брижі поперечної ободової кишки, корінь брижі тонкої кишки, нижня порожниста вена, черевна частина аорти, верхні брижові артерія та вена.