Ознайомлення з результатами порівняльного аналізу позиції європейського суду з прав людини щодо дотримання "розумних строків". Обгрунтування наукової позиції щодо визначення початкового та кінцевого строку обчислення перебігу "розумних строків".
При низкой оригинальности работы "Розумні строки в контексті дотримання практики європейського суду з прав людини: проблеми обчислення та дотримання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розумні строки в контексті дотримання практики європейського суду з прав людини: проблеми обчислення та дотриманняСтаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод,ратифікованої Законом від 17.07.97N 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною [1]. ЄСПЛ у ряді рішень зазначає, що їх визначення відбувається з урахуванням конкретних обставин справи (рішення у справах «Павлюлинець проти України», «Мороз та інші проти України», «Чубаков проти України»). Однак, досліджуючи обставини справи, ЄСПЛ керується і рядом інших обставин, основними з яких є складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника (рішення у справі «Томасі проти Франції», «Аквавіва проти Франції», «Юртаєв проти України», «Нахманович проти Росії», тощо). Проводячи паралель з оцінкою дотримання розумних строків прокурором, наприклад, можна констатувати, що він повинен визначити початковий та кінцевий проміжок часу протягом якого триває досудове розслідування, оцінити складність кримінального провадження, кількість проведених процесуальних дій, обґрунтованість доводів сторін з урахуванням вимог КПК України та позиції ЄСПЛ. У судових рішеннях у справах Вемхофа і Неймастера від 27 червня 1968 р., у судовому рішенні у справі Рінгейзена від 16 липня 1971 р. точкою відліку, відповідно, були день арешту, дата, коли особі було офіційно повідомлено, що кримінальне переслідування можливо, а також день відкриття попереднього слідства» [8].Подібна позиція висловлена і у рішенні у справі «Федько проти України», «Антоненков та інші проти України».Таким чином, на основі дослідження законодавства, аналізу теоретичних положень і рішень ЄСПЛ, обґрунтовано, що початком перебігу «розумного строку» кримінального провадження слід вважати: оголошення повідомлення про підозру; затримання, взяття під варту, будь яке інше обмеження волі, чи інші дії, що роблять істотний вплив на становище підозрюваного; дату складання повідомлення про підозру, у разі неможливості її вручення, тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
