Розуміння у здійсненні права: герменевтичний підхід - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі філософії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Максимов Сергій Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри філософії Захист відбудеться «21» грудня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.При цьому герменевтичний підхід заслуговує не тільки бути пріоритетним в осмисленні феномену розуміння, а й бути самостійною парадигмою правового мислення в силу таких обставин: 1) саме в герменевтиці розуміння заявлено як центральна проблема і обєкт дослідження; 2) герменевтичний підхід містить критичне ставлення до сцієнтизму традиційного правового мислення і механіцизму у прийнятті правового рішення; 3) актуалізація герменевтики права зумовлена обєктивними тенденціями розвитку вітчизняної і світової юриспруденції: визнання людини найвищою цінністю, посилення ролі міжнародного права, зближення правових систем, розширення кола джерел права, в тому числі за рахунок судової правотворчості, посилення ролі творчого аспекту здійснення права; 4) герменевтика права здатна найбільш адекватно вирішити проблему примирення і відновлення співбуття з іншими, оскільки тільки в межах герменевтики розуміння може бути виведено в онтологічну площину і осмислено як спосіб існування самого розуміючого. Разом з тим, існуючі герменевтичні правові дослідження: 1) переважно зосереджені на методологічному напрямку герменевтики права, в той час як онтологічні аспекти залишаються поза увагою; 2) базуються на моделі реалізації права, яка, на відміну від концепції здійснення права, не враховує новітніх тенденцій філософсько-правової думки; 3) оперують поняттям «праворозуміння», натомість «розуміння у здійсненні права» має ширший зміст і, відповідно, більший евристичний потенціал. Тож є всі підстави вважати, що комплексне осмислення феномену розуміння в контексті концепції здійснення права на основі герменевтичного підходу - актуальна проблема, успішне розвязання якої буде вагомим внеском у розвиток сучасної герменевтики права як перспективного напрямку філософсько-правових досліджень, а також сприятиме уточненню деяких положень філософської герменевтики, удосконаленню концепції здійснення права, теоретичній концептуалізації теми розуміння у здійсненні права. Положення філософської герменевтики використовувались при розробці стратегії дослідження, яка передбачає: 1) дослідження еволюції осмислення проблеми розуміння в межах герменевтичної думки з метою виявлення власного «горизонту розуміння», обумовленого герменевтичною традицією; 2) визначення в контексті концепції здійснення права запитань, відповіді на які можуть бути отримані в ході осмислення проблеми розуміння; 3) відшукання відповідей на ці запитання за логікою розширення кола зрозумілого смислу в кожному наступному аспекті проблеми; 4) формулювання в результаті проведеного дослідження нових запитань відповідно до логіки «рухомого обрію розуміння». З-поміж загальнонаукових методів використовувалися насамперед такі: системно-структурний (при аналізі динамічної структури правової реальності), метод термінологічного аналізу (при уточненні поняттєвого апарату концепції здійснення права), метод типологізації (при побудові типології герменевтичних концепцій), порівняльно-історичний (для того, щоб простежити еволюцію герменевтичної думки), порівняльно-правовий та метод моделювання (при порівнянні моделей розуміння в цивільному та кримінальному судочинстві), формально-логічні - дедукція, індукція (при визначенні критерію та мети розуміння у здійсненні права, при формулюванні тенденцій сучасної герменевтичної думки), аналіз і синтез (при визначенні предмету розуміння як комплексу явищ).Визначаються основні поняття і концепції філософської герменевтики, які володіють евристичним потенціалом для осмислення розуміння у здійсненні права, зокрема: поняття «передрозуміння», «передсудження», «традиція», «горизонт розуміння», «смисл», «смислотворення», «аплікація», а також ідеї «герменевтичного кола», «злиття горизонтів», «конфлікту інтерпретацій», «історії впливу». «Експлікація проблеми розуміння в сучасній філософії права» присвячено виявленню та аналізу проблеми розуміння в регіональних (правових) дослідженнях.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ