Філософсько-герменевтичні, філософсько-аналітичні, семіотичні, а також теоретико-інформаційні підходи до проблеми розуміння музичних творів. Створення й апробація діючої програми алгоритмічної композиції на основі комбінаторних і фреймових принципів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ Робота виконана на кафедрі теорії музики Національної музичної академії України імені П. І. Національна музична академія України імені П. І. Захист відбудеться «_25_» _лютого_ 2009 р. о _16_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній музичній академії України ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної музичної академії України ім.У центрі уваги дослідження знаходиться проблема розуміння музичного тексту - одна з найактуальніших в сучасній науці. У роботі запропоновано вирішення проблеми розуміння музичного тексту шляхом створення програми алгоритмічної композиції, а також проаналізований феномен алгоритмічної композиції як цілісного явища. В дослідженні даються визначення феномену розуміння музичного тексту як багатоаспектного процесу, що може бути розглянутий в теоретико-інформаційному аспекті і як відповідність заданому алгоритму музичної композиції, і як виявлення алгоритму структури, що породжує музичний текст. У роботі застосовується синтез різних методів дослідження, що викликане складністю і специфічністю предмету дослідження - процесу розуміння музичного тексту. Виходячи з цього, сформулюємо основні завдання дослідження: - розглянути філософсько-герменевтичні, філософсько-аналітичні, семіотичні, а також теоретико-інформаційні підходи до проблеми розуміння музичних творів; музичний текст алгоритмічний композиціяУ першому розділі, «Історія питання», що складається з шести підрозділів, проаналізовано рівень вивченості проблеми, а також погляди на проблему розуміння в різних галузях науки, в тому числі філософії, психології, лінгвістиці, соціології, логіки і методології науки, семіотиці, теорії інформації і кібернетиці. Герменевтиці належить першість у формулюванні проблеми розуміння, де дане поняття займає центральне положення серед основних понять герменевтики - «авторитет», «традиція», «інтерпретація», «герменевтичне коло». У другому підрозділі «Проблема розуміння в аналітичній філософії ХХ ст.» розглядаються особливості підходу до проблеми розуміння в аналітичній філософії, зокрема в концепціях Дж. У третьому підрозділі «Семіотичний підхід до проблеми розуміння» аналізуються погляди на проблему розуміння, висвітлені в роботах Ф. де Соссюра, Р. Медушевський у дослідженні «Про закономірності і засоби художньої дії музики» розглядає психічні проекції мовної і мовленнєвої сторін музичних засобів, визначає семантичний синтаксис музичного твору як «закріплені в музичній мові нормативні звязки знаків за їх смисловим змістом», розмірковує про художнє моделювання емоцій в музиці, знову повертаючись до мовних передумов емоційної виразності музики.Перший підрозділ «Теоретико-інформаційні аспекти проблеми розуміння музики» висвітлює теоретичні основи проблеми розуміння і містить визначення головних понять - «розуміння» і «музичний текст». Москаленко, визначаючи поняття "музичний текст", підкреслює роль інтерпретації як неодмінного атрибуту функціонування музичного тексту. Але поняття "розуміння" і "інтерпретації" мають певні відмінності, які конкретизовані в дисертації. Якщо підійти до розуміння з погляду процесу комунікації, то в ньому можна виділити декілька етапів, на яких формуються різні сенси: фіксація композитором свого задуму на папері, виконавська інтерпретація, сприйняття твору слухачем. У другому підрозділі «Формалізація процесу розуміння музичного тексту» розглядаються питання, повязані з формалізацією процесу розуміння музичного тексту.Перший підрозділ «Застосування комбінаторики в музичному мистецтві» охоплює історичний огляд функціонування комбінаторики в музичному мистецтві і містить детальний опис методу композиції менуетів за допомогою гри у кістки, створення якого приписується Моцарту, а також опис комп‘ютерної реалізації цієї гри (Mozart Dice Game). Сильвестрова» містить обґрунтування вибору музики композитора як об‘єкта для формалізації і, власне, опис принципів, за якими створена програма, що генерує музику у стилі Сильвестрова, а також аналіз експериментальної композиції - результату роботи цієї програми. Результатом цих пошуків стало створення дійсно універсальної і в той же час унікальної мовної системи, в якій здійснюється жорсткий відбір складових її елементів і вільне оперування ними, комбінування з великою мірою випадковості в цьому процесі. Таким чином, комбінаторика може бути ключем до розуміння природи багатьох різнорідних явищ в музиці ХХ і ХХІ ст. У третій частині експерименту представлені фрагменти творів композиторів-аматорів і композиції, згенеровані програмою Autocomp, що оперує умовними стильовими моделями і створює композиції в певному стилі (стилях) з параметрами, що задаються користувачем (структурою ладу, рівнем складності акордики, ритміки та ін.).