Характеристика особистості князя Ігоря за часів його правління, його родовід і одруження. Перші військові походи князя Ігоря. Війни з Візантією. Особливості та риски збирання полюддя. Опис подій каспійського походу і смерть великого київського князя.
Розширення території Київської держави за князя ІгоряІ хоча викладену у Пов?сті версію біографію Ігоря після досліджень академіка Шахматова більшість істориків вважає за штучну легенду, але у питанні про походження Ігоря одностайності немає. Є такі версії, що він таки був сином Рюрика, або одним з воєвод Олега, або нащадком Аскольда, або просто чоловіком Ольги, яка у свою чергу була спадкоємницею князів-київичів. Перший з них був невдалим - спочатку чисельна руська ескадра (літопис називає нереальну цифру у десять тисяч кораблів) успішно пройшла південно-західним узбережжям Чорного моря, але біля самого Константинополя була спалена грецьким вогнем. Є такі версії, що він таки був сином Рюрика, або одним з воєвод Олега, або нащадком Аскольда, або просто чоловіком Ольги, яка у свою чергу була спадкоємницею князів-київичів. Як випливає з «Повісті минулих літ» літописця Нестора, ще в малолітньому віці (близько пяти років) наш герой, майбутній князь Ігор, був мимовільним свідком військового насильства.Самостійне, повновладне князювання в Києві князь Ігор почав після смерті князя Олега 913 року, стараючись тісніше звязати підвладні йому племена в одне ціле. Завдання це було не з легких, оскільки всі словянські племена звикли до свободи і власного управління і неохоче зустрічали владу Києва. 914 року Ігор почав війну зі степовим племям угличів, що проживало в південних степах біля Чорного моря між Бугом і Дніпром. Обклавши їх столицю Пересічну, війська Ігоря лише через 3 роки взяли це сильне місто і змусили угличів платити данину Києву. Але незабаром нові вороги, сильні числом і страшні зухвалістю та грабіжництвом, - як зазначає Нестор, - вже 915 року зявилися в межах Русі-України, і це були печеніги.Проте Ігор старався жити з греками доброзичливо, і якщо вірити Несторові, то 935 року кораблі і воїни Ігоря ходили з грецьким флотом у спільний похід до Італії. Все ж стосунки з Візантією робилися все більш конфліктними, і 941 року Ігор з 10000 суден, на яких було близько 40000 воїнів, увійшов до Чорного моря. Греки не могли виступити великою силою, оскільки їхній основний флот перебував у поході проти арабів. Поставивши кораблі на якорі поблизу маяка, Ігор був готовий до битви і був так упевнений у перемозі, що велів своїм воїнам щадити ворогів і брати їх живими в полон. Порадившись із воїнами, Ігор пішов на греків і, як пише Нестор, «після злої січі, греки ледь могли перемогти».Як і Олег-віщий, князь Ігор вирішив послати свої війська на схід до Каспійського моря, де були багаті арабські торговельні ринки. Але війська пішли не через хозарські краї, а вздовж Кавказу, де до них приєдналися алани і лезгіни. У місті Дербенті війська сіли на човни й попливли Каспійським морем до гирла Кури за Кавказом. Пізніше, коли серед військ Ігоря поширилася епідемія, князь вирішив терміново залишити нездорову місцевість. Згодом дружина Ігоря стала ремствувати, що він не піклується про неї, оскільки в останні роки свого князювання Ігор перестав ходити сам за даниною і посилав знатного чоловіка Свенельда.Отже, князь Ігор за часів свого правління знову приєднав до держави княжіння уличів і древлян, що відпали було після звістки про кончину Олега. Х ст. припав новий спалах воєнної активності давньоруської панівної верхівки. Ігор вчинив два великих походи на Візантію, що мали на меті як захист південних рубежів, так і забезпечення вигод для руських торгових людей у Константинополі та інших грецьких містах.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
