Розсіяний склероз: актуальність проблеми в Україні, сучасні методи діагностики та лікування - Реферат

Реферат на тему: Розсіяний склероз: актуальність проблеми в Україні, сучасні методи діагностики та лікуванняСеред хворих переважають жінки віком 20-35 років (близько 80%) і чоловіки 35-45 років; середній вік дебюту РС становить 29-33 роки. Через 10 років від початку захворювання 30-37% хворих здатні пересуватися лише зі сторонньою допомогою, 50% мають труднощі у виконанні професійних обовязків, понад 80% змушені змінити роботу. Таким чином, тенденція неухильного зростання РС у нашій країні, розширення вікового діапазону (від 5-7 до 55-60 років), непередбаченість перебігу з раптовими загостреннями, важкі соціально-економічні умови, погіршення екології дають усі підстави прогнозувати подальший несприятливий розвиток ситуації з появою значної кількості тяжких та атипових форм цього захворювання. · забезпечення спеціалістів, у тому числі лікарів суміжних спеціальностей (сімейних лікарів, офтальмологів, психіатрів, лікарів загальної практики, спеціалістів діагностичних відділень тощо) необхідною інформацією про клінічні та діагностичні прояви РС, що дасть змогу виявляти захворювання на більш ранніх стадіях, вчасно призначати необхідну терапію, запобігаючи розвитку незворотних неврологічних порушень; На користь вірусної етіології РС свідчать описані епідемічні спалахи захворювання, звязок його дебюту або загострення з перенесеною вірусною інфекцією, створення різних вірусоіндукованих моделей експериментального алергічного енцефаломієліту, ідентифікація вірусів і противірусних антитіл у хворих.З огляду на мультифакторіальну етіологію РС, генетичну і патоморфологічну неоднорідність захворювання та його клінічну гетерогенність неврологи мають підбирати лікування, оптимальне для кожного хворого. Клінічно приблизно у 85% хворих на РС на початку захворювання діагностується РРРС, через 10 років хвороби близько половини пацієнтів з РРРС переходить у стадію ВПРС, а через 25 років у 90% хворих з первинним РРРС спостерігається неухильне прогресування захворювання . Якщо раніше терапевтична допомога пацієнтам із РС зводилася лише до лікування загострень захворювання і проведення симптоматичного лікування ускладнень, то сьогодні завдяки впровадженню в практику засобів превентивної (модифікуючої) терапії зявилася можливість патогенетичного впливу на перебіг захворювання, що зрештою може істотно уповільнити прогресування РС і процес інвалідизації. На сучасному етапі використовуються два класи препаратів першого вибору, що довели в міжнародних широкомасштабних контрольованих клінічних дослідженнях свою високу ефективність відносно зменшення частоти загострень і уповільнення прогресування захворювання при РРРС: клас 1 - ?-інтерферони 1a і 1b (авонекс, бетаферон, ребіф); Найбільш значущі внутрішньогрупові відмінності ефектів ?-інтерферонів (між інтерферонами ?-1a і ?-1b) полягають у відмінності впливу на вірусну реплікацію і, що особливо важливо, пригнічення активності цитокінів, що спричинюють загострення (?-глобуліну та інтерлейкіну-10).Розсіяний склероз, виникаючи переважно в осіб молодого віку, за відсутності адекватного лікування спричинює значні порушення неврологічних і нейропсихічних функцій, що неминуче призводить до інвалідизації. Через 10 років від початку захворювання 50% хворих не можуть самостійно працювати і виконувати домашню роботу, через 15 років 50% хворих на можуть пересуватися без сторонньої допомоги, а через 20 років 50% - прикуті до ліжка. Якщо не застосовувати сучасних методів лікування та профілактики, ефективність яких доведено численними клінічними дослідженнями, ситуація неухильно ускладнюватиметься за рахунок збільшення кількості інвалідів з приводу РС, що призводитиме до збільшення економічних витрат через соціальні виплати на інвалідів, їх утримання та лікування. Інтенсивні клінічні дослідження в галузі нейроімунології, що здійснюються в найбільших наукових центрах світу, дали змогу розробити сучасні препарати пролонгованої імуномодулюючої терапії РС, здатних впливати на перебіг захворювання і уповільнювати прогресування демієлінізації в головному і спинному мозку.