Розробка засобів ранньої профілактики неонатальних інфекційних захворювань тварин - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК РОЗРОБКА ЗАСОБІВ РАННЬОЇ ПРОФІЛАКТИКИ НЕОНАТАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТВАРИНЗахист відбудеться “19” жовтня 2006 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 в ННЦ “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” УААН за адресою: 61023, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” УААН за адресою: 61023, м. Розроблено спосіб ранньої профілактики неонатальних інфекційних захворювань тварин, визначено можливість його застосування, вивчено профілактичну ефективність. Доведено, що рання профілактика забезпечує новонароджених тварин від неонатальних інфекційних хвороб за рахунок активізації неспецифічних і специфічних факторів імунітету та знижує рівень захворюваності тварин. Ключові слова: неонатальні інфекційні захворювання, специфічна профілактика, рання профілактика, імунореактивність, захворюваність, профілактична ефективність, інтерферон тварина індуктор імунітетПроблема профілактики і ліквідації інфекційних захворювань молодняка полягає у створенні повноцінного імунітету в тварин, стану специфічної несприятливості шляхом активної або пасивної імунізації новонароджених. У звязку з цим, розробка ефективних засобів ранньої профілактики неонатальних інфекційних захворювань тварин, які базуються на альтернативних підходах та регулюванні імунної відповіді в ранній постнатальний період за рахунок використання імуномодуляторів, є актуальним і перспективним напрямком. Мета роботи - розробити засоби та методи ранньої профілактики неонатальних інфекційних захворювань тварин, обумовлених бактеріальними збудниками та вивчити їх ефективність. • розробити спосіб профілактики неонатальних інфекційних захворювань тварин, який базується на застосуванні індуктору ендогенного інтерферону “Аміксин”; Автором особисто проведено аналіз літературних даних за темою роботи, обґрунтовано методи наукових досліджень; виконано наукові програми, які покладені в основу дисертації, розроблено схеми та методи проведення експериментів у лабораторних та виробничих умовах; виконано експериментальні та аналітичні дослідження, проведено аналіз та узагальнення одержаних результатів; сформульовано висновки й практичні рекомендації, проведено роботу з підготовки до затвердження нормативних документів.Для проведення досліджень було сформовано 9 груп безпорідних мишей по 20 голів в кожній, яким вводили комплекс АГ-АТ за наступними схемами: 1-й і 2-й групі внутрішньочеревно в дозах 0,15 і 0,3 см3, 3-й і 4-й - підшкірно в дозах 0,15 і 0,3 см3 відповідно; 5-й - комплекс АГ-АТ перорально в дозі 0,3 см3, 6-й - імунну сироватку підшкірно в дозі 0,3 см3, 7-й - убиту формаліном бакмасу E. coli № 866 підшкірно в дозі 0,3 см3, 8-й - убиту формаліном бакмасу культури E. coli № 866 перорально в дозі 0,3 см3, 9-а - контроль. За період спостереження серед лабораторних тварин дослідних груп вижило у 2, 3, 6, 7 і 8 групах 5 голів (50 %), а у 4 групі-6 голів (60 %), що на 50 і 40 % вище, ніж у контрольній групі. Пероральне введення комплексу АГ-АТ (5 група) сприяло зростанню рівня лізоциму в 3,2 рази (р<0,05) в порівнянні з контрольною групою, а застосування інактивованого антигену per os в дозі 0,3 см3 (8 група) приводило до підвищення цього рівня в 2,0 рази у порівнянні з контрольним показником. При застосуванні способу ранньої профілактики у тварин 1-4 груп значення рівня антитіл у реакції аглютинації складало 5 log2, 5 групи - 7 log2, а у 6 групи - 6 log2 відповідно проти їх титру в контролі - 2 log2. З цією метою за принципом аналогів було сформовано 3 групи поросят добового віку (n=300), яким комплекс АГ-АТ вводили перорально, одноразово за схемою: 1-й групі - комплекс АГ-АТ у дозі 3 см3, 2-й - інактивована бактеріальна маса штамів E. coli № 19, 20, 24, 25, 35 у дозі 3 см3, 3-я - контроль (інтактні тварини).У дисертаційній роботі представлено матеріали щодо розробки способу ранньої профілактики для захисту новонароджених тварин від інфекційних захворювань; визначено етіологічне значення збудників інфекційних захворювань у розвитку неонатальних патологій тварин; вивчено ефективність індуктора ендогенного інтерферону - Аміксину, науково обґрунтовано та практично досліджено доцільність застосування Аміксину для профілактики інфекційних неонатальних захворювань поросят. Збудниками неонатальних інфекційних захворювань молодняку тварин у ВСАТ АК “Слобожанський” були: Escherichia - 78,9 %, Salmonella - 4,4 %, Proteus - 10,2 %, Pseudomonas - 2,8 %, Clostridium - 3,2 %. Спосіб ранньої профілактики зумовлював стимуляцію специфічних і неспецифічних факторів імунітету, які порівняно з контролем підвищувались вже на другу добу: рівень лізоциму - на 67,8 % (р<0,001); фагоцитарна активність - на 10 %, рівень загального білку - на 49,3 %, рівень специфічних антитіл - на 91,0 % і секреторних імуноглобулінів на 98,0 %.