Аналіз відомих технологій улаштування буронабивних паль у просадочних ґрунтах ІІ типу, їх класифікація та виявлення недоліків при влаштуванні. Формування нових конструктивно-технологічних рішень, їх проектування і впровадження у практику будівництва.
Аннотация к работе
"Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукЗахист відбудеться "21" жовтня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.085.01 при Державному вищому навчальному закладі "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" за адресою: 49600, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури" (49600, м. В дисертаційній роботі розглядається завдання розробки технології влаштування буронабивних паль з прошарком з гідрофобізованого ґрунту у просадочних ґрунтах ІІ типу. Встановлено, що при влаштуванні буронабивних пальових фундаментів у просадочних ґрунтах ІІ типу обовязковим є застосування антифрикційного покриття по тілу буронабивної палі. Выявлено, что существующие технологии устройства буронабивных свай в просадочных грунтах ІІ типа с антифрикционным покрытием имеют ряд недостатков: большая трудоемкость устройства антифрикционного слоя и сложность его качественного получения, недостаточная долговечность и эксплуатационная надежность буронабивных свай фундаментов зданий и сооружений І-ІІ группы капитальности, сложность процессов по погружению арматурного каркаса, неэффективность применения стандартных методов бетонирования сваи с одновременным устройством гидрофобизированной прослойки.Відомо, що при влаштуванні буронабивних паль в просадочних ґрунтах ІІ типу для зниження негативного тертя, що діє у просадочному шарі, та підвищення несучої здатності рекомендується застосовувати антифрикційні покриття (поліетиленові плівки, пластик, бітумні матеріали). Проте сьогодні не існує чіткої обґрунтованої технологічної послідовності з улаштування буронабивних паль з антифрикційними покриттями у просадочних ґрунтах ІІ типу. При влаштуванні антифрикційного покриття буронабивних паль у відомих технологіях перевага надається створенню властивостей максимального ефекту ковзання, захисна функція цього покриття від агресивних процесів не береться до уваги. Тому розробка нової технології влаштування буронабивних паль з захищеним антифрикційним шаром у просадочних ґрунтах ІІ типу буде визначатися підвищенням довговічності та надійності як антифрикційного шару, так і буронабивної палі. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: - запропоновано при влаштуванні буронабивних паль застосування в якості захисту від агресивного ґрунтового середовища прошарку з гідрофобізованого ґрунту; одержано модельні залежності з підтвердженням експериментальними даними процесів впливу гідрофобізованого прошарку на антифрикційне покриття буронабивних паль протягом часу експлуатації (вперше);З досвіду будівництва було виявлено, що застосування паль у подібних геологічних умовах повинно проводитись з обовязковою прорізкою просадочної товщі та при наявності антифрикційного шару (шару ковзання) для зменшення негативного тертя по тілу буронабивної палі. Аналіз технології влаштування буронабивних паль у просадочних ґрунтах ІІ типу з антифрикційним покриттям виявив ряд недоліків: велика трудомісткість влаштування антифрикційного шару, складність отримання якісного покриття і недостатня довговічність та експлуатаційна надійність буронабивних паль фундаментів будівель І-ІІ групи капітальності, складність процесів по зануренню арматурного каркасу, неефективність застосування стандартних методів бетонування палі з одночасним влаштуванням гідрофобізованого прошарку. Згідно досвіду використання газо-та водонепроникних гідрофобізованих ґрунтів (коефіцієнт фільтрації менше 10-8 м/с) у автодорожньому будівництві та при прокладці підземних трубопроводів, зроблено припущення про можливість застосування непроникних гідрофобізованих ґрунтів (ГФГ) при влаштуванні буронабивних паль з обовязковим проведенням структурного моделювання та математичних розрахунків впливу прошарку на антифрикційний шар, дослідного та аналітичного дослідження технологічної можливості влаштування паль. Найбільш достовірною та реально можливою методикою проведення досліджень, на думку автора, є досвід будівництва трубопровідного транспорту, де критерієм якості ізоляційного покриття протягом часу експлуатації є інтегральна величина - перехідний опір, що оцінює захисну здатність системи "конструкція - покриття - ґрунт". Теоретичні розрахунки та математичне моделювання процесів руйнування та оцінка впливу прошарку з гідрофобізованого ґрунту на залишковий ресурс антифрикційного покриття буронабивної палі показали, що ресурс покриття збільшується при наявності прошарку з гідрофобізованого ґрунту на 50-60% у порівнянні з варіантом без прошарку.Для визначення оптимального дозування органічного вяжучого при гідрофобізації ґрунтів було вибрано пять основних фізико-механічних властивостей: корозійна активність; набухання; водонасичення; газопроникність; опір стисненню.