Розробка технологічного процесу виготовлення пилопродукції - Курсовая работа

Обробка деревини як галузь промисловості почала розвиватися в Україні у другій половині XVIII ст., коли виникли перші лісопильні заводи. Лісопильне виробництво представлене такими центрами: Берегомет (Чернівецька область), Чернівці, Надвірна, Вигода, Рожнятів (Івано-Франківська область), Рахів, Тересва (Закарпатська область), Сколе, Стрий, Турка (Львівська область), Ковель, Камінь-Каширський (Волинська область), Костопіль, Сарни (Рівненська область), Овруч, Коростень, Малин (Житомирська область). Основною галуззю деревообробної промисловості України с меблева, підприємства якої виробляють меблі для житлових, культурно-побутових, адміністративних та інших громадських приміщень. Висока концентрація виробництва меблів склалася у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях, які виготовляють понад 25% загальної кількості меблів. Деревообробна промисловість здійснює переробку деревини й виготовляє з неї широкий асортимент матеріалів, напівфабрикатів і готових виробів для населення й народного господарства.Середньозважену норму витрати пиломатеріалів визначають за нормативами виходу заготовок, даними якісного складу пиломатеріалів і структурою виробництва заготовок (Додаток 2). Специфікаційні норми витрати пиломатеріалів на заготовки (м3/м3) визначають за формулою: , м3/м3, (1.1) де Уіс - частка пиломатеріалів с-то сорту у обємі використаних пиломатеріалів і-ої породи, %; Кріс - коефіцієнт витрати пиломатеріалів с-го сорту і-ої породи; с - кількість використаних сортів пиломатеріалів і-ої породи. , м3, (1.3) де - заданий обєм заготовок, м3; - норма витрати пиломатеріалів на заготовки, м3/м3: Кількість пиловної сировини на виготовлення пиломатеріалів визначають за середньозваженими нормами витрати залежно від сортності колод. Середньозважена норма витрати пиловної сировини визначається за нормативами виходу пиломатеріалів, даними розмірно-якісного складу сировини і структурою виробництва пиломатеріалів (Додаток 3). Середньозважену норму витрати сировини Н на 1 м3 пиломатеріалів визначають за формулоюСкладання поставу полягає у визначенні положення дощок, їх кількості і товщини. Під час розрахунку поставів визначають ширину і довжину дощок, їх обєм і відсоток корисного виходу. Графічний спосіб полягає у визначенні розмірів дощок за допомогою графіка-квадранта (Додаток 5). По осі х графіка-квадранта відкладено відстань від центру торця колоди до внутрішньої або зовнішньої пласті дошки, мм; по осі у - ширина дощок, мм; четвертинки кола відповідають вказаним на графіку діаметрам колоди. Для розрахунку відстані від осі поставу до пласті дошки потрібно знати витрату ширини напівпоставу на одну дошку, яка залежить від положення дошки в поставі: а) на серцевинну дошку або брус: (1.10) де t - товщина дошки, мм; в - припуск на всихання, мм (Додаток 6) б) на центральну дошку: (1.11) де е - ширина пропилу, мм. в) на бокову дошку: (1.12)Розкрій пиломатеріалів на заготовки може бути індивідуальним (з врахуванням якості сировини) або груповим (без врахування якості сировини). Вибір схеми розкрою пиломатеріалів на заготовки залежить, в основному, від розмірів та якості дощок і заготовок. Товщина пиломатеріалів, які поступають на розкрій на заготовки, як правило, відповідає їхній товщині. Тому під час розкрою пиломатеріалів на заготовки, в основному, йтиме мова про розкрій їх за шириною і довжиною. Якщо пиломатеріали розпилюють поперек, формуючи розмір заготовок за довжиною, то такий розкрій називають поперечним.Вибір типу колодопиляльного обладнання обумовлюється такими чинниками: обєм розпилюваної сировини; орієнтовна продуктивність даного типу обладнання; виду розпилювання; способу розпилювання, розмірно якісними характеристиками пиловочника та пилопродукції тощо.На основі вибраного способу розпилювання колод на пиломатеріали, враховуючи вибрані типи обладнання складаємо структурну схему технологічного процесу.Марки обладнання підбирають враховуючи обєми виробництва, розмірноякісні характеристики оброблюваної сировини та технічні характеристики верстатів. Продуктивність однопилкових стрічкопилкових і круглопилкових колодопиляльних верстатів визначають за формулою: , м3/зм, (2.1) де T - тривалість зміни, хв.; L - середня довжина колоди, м; Кр - коефіцієнт використання робочого часу; Км - коефіцієнт використання машинного часу. Кількість стрічкопилкового колодопиляльного обладнання визначають за формулою Приймаємо 1 колодопиляльний верстат де Др - кількість робочих днів у році; zm - змінність роботи обладнання; Кп - коефіцієнт використання стрічкопилкового колодопиляльного потоку в році, Кп=0,91…0,93. Кількість і завантаження обладнання визначають за формулами (2.3)…(2.4).У роботі сучасного лісопиляльного цеху значне місце займають транспортні й допоміжні операції, від способів виконання яких залежить загальний рівень механізації праці.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Розроблення плану розпилювання пиловної сировини

1.1 Розрахунок витрат пиловної сировини для виготовлення заданої кількості пилопродукції

1.2 Уточнення специфікації пилопродукції

1.3 Вибір та обґрунтування способів розпилювання пиловної сировини на пиломатеріали

1.4 Складання та розрахунок поставів

1.4.1 Складання та розрахунок поставів для розпилювання колод розвальним способом

1.5 Розрахунок плану розкрою пиловочної сировини на пиломатеріали

1.6 Вибір та обґрунтування способу розкрою пиломатеріалів на заготовки

1.7 Розрахунок і побудова схем розкрою пиломатеріалів на заготовки

1.8 Розрахунок балансу деревини

2. Розроблення технологічного процесу виготовлення ПИЛОПРОДУКЦІЇ

2.1 Вибір типів технологічного обладнання

2.2 Розроблення структурної схеми технологічного процесу

2.3 Вибір марок і розрахунок технологічного обладнання

2.3.1 Колодополяльних верстатів

2.3.2 Обрізних та прирізних верстатів

2.3.3 Торцювальних верстатів

2.4 Вибір транспортного і допоміжного обладнання

2.5 Зведена відомість обладнання цеху

2.6 Опис технологічного процесу в цеху

2.7 Розрахунок площі цеху

2.8 Рекомендації з використання деревних відходів

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

Перелік посилань