Розробка та застосування методу складних перерізів для розрахунку залишкових деформацій від зварювання поздовжніх швів одномірних конструкцій - Автореферат
Метод складних перерізів для розрахунку деформацій від зварювання поздовжніх швів одномірних конструкцій та його застосування для розв’язання технологічних задач по зменшенню залишкового прогину. Впровадження наукових розробок на виробничих підприємствах.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук РОЗРОБКА ТА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ СКЛАДНИХ ПЕРЕРІЗІВ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЗАЛИШКОВИХ ДЕФОРМАЦІЙ ВІД ЗВАРЮВАННЯ ПОЗДОВЖНІХ ШВІВ ОДНОМІРНИХ КОНСТРУКЦІЙРобота виконана на кафедрі зварювального виробництва Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут ”Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Карпенко Анатолій Степанович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ”, доцент кафедри зварювального виробництва. Патона Національної Академії Наук України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділом оптимізації зварних конструкцій, доктор фізико-математичних наук, професор Осадчук Василь Антонович, Національний університет „Львівська політехніка” МОН України, завідувач кафедри зварювального виробництва, діагностики та відновлення металоконструкцій. Захист відбудеться “23 ”квітня 2007 р. о 1500 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.15 при Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” за адресою: 03056, м.Використання традиційних способів зменшення прогину передбачає, в основному, зменшення площі поперечного перерізу зони пластичних деформацій скорочення (ЗПДС) шляхом застосування тих чи інших способів охолодження при зварюванні, різних способів зварювання, зварювальної оснастки, попереднього зворотного вигину конструкції, активного її навантаження перед зварюванням, застосування після зварювання теплової правки тощо. Але незважаючи на це, сучасний стан розвитку обчислювальної техніки дає можливості в багатьох випадках для ОЗК розробити нові, більш мобільні і водночас достатньо точні, інженерні методи розрахунку НДС і в такий спосіб розширити сегмент зручних інженерних методів з метою розробки нових підходів для зменшення залишкового прогину ОЗК. Дослідження виконувались відповідно до Державної науково-технічної програми МОН України 5.4 „Енергоефективні та ресурсозберігаючі технології, обладнання та матеріали для зварних конструкцій і споріднених процесів” за пріоритетним напрямком розвитку науки і техніки „Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі” в рамках плану науково-дослідних робіт кафедри зварювального виробництва НТУУ “КПІ” за темою „Підвищення точності виготовлення одномірних зварних конструкцій”, № держреєстрації - 0105U008794, термін виконання - з 01.01.2003 по 31.12.2005 рр. У виконанні досліджень за темою автор приймав участь як відповідальний виконавець теми. Теоретичні дослідження проводились на основі теорії напружень і деформацій при зварюванні, положень теорії пружності і пластичності, методів математичного моделювання на персональних компютерах. виробничий зварювання технологічний Використання розроблених розрахункових методів дозволяє виконати розрахунок і проаналізувати НДС ОЗК при застосуванні штатної технології зварювання ПШ, при необхідності зменшення або повного усунення залишкового прогину розрахувати оптимальні значення погонної енергії зварювання швів другої черги за наявності такої можливості або розрахувати конструктивно-технологічні параметри теплової правки залишкового прогину і в такий спосіб суттєво підвищити якість виготовлення ОЗК.Показана необхідність розробки нових інженерних методів розрахунку НДС ОЗК на сучасних уявленнях про кінетику деформацій при зварюванні, які були б зорієнтовані на використання зручних і мобільних обчислювальних середовищ для ПК, мали б більший спектр можливостей розрахунку НДС ОЗК і використання їх у вирішенні важливої науково-технічної задачі зменшення залишкового прогину одномірних конструкцій та підвищення їх якості. 1), які є геометричними місцями точок початку утворення (крива ) і досягнення максимальних значень (крива ) поздовжніми пластичними деформаціями скорочення. є проекцією на площину зєднання рухомої кривої максимальних температур. може бути побудована на основі розрахунку координат та її точок відповідно ліворуч та праворуч шва для періодично розміщених з заданим інтервалом у часі поперечних перерізів позаду джерела нагрівання. Складний переріз принципово має бути геометричним місцем точок, для яких є можливість в той чи інший спосіб виразити пружну деформацію на стадії нагрівання, а кількість рівнянь у системі буде дорівнювати кількості невідомих. У загальному випадку несиметричного зєднання периферійні частини складного перерізу розміщуються в різних поперечних перерізах, для яких залежності для повної деформації будуть мати різні параметри (4 невідомих) і крім того різними будуть значення та (2 невідомих), в той час як кількість рівнянь системи буде дорівнювати 4.