Комплексний аналіз структуроутворюючих елементів процесу розробки та впровадження політичних рішень і функціональних зв’язків між ними. Причини невиконання політичних намірів у демократичних суспільствах. Аспекти еволюції української державності.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: Кирилюк Федір Михайлович, доктор філософських наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри політології. Офіційні опоненти: Пахарєв Анатолій Дмитрович, доктор політичних наук, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, відділ теоретичних та прикладних проблем політології, провідний науковий співробітник; Захист відбудеться 22 червня 2005 року о 14 00 на засіданні вченої ради Д.26.001.41 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Резонансність знакових політичних подій, що відбувалися у нашій державі у процесі боротьби різних політичних сил за владу в Україні, загострила необхідність точного визначення змісту сучасних політичних відносин і політико-управлінської діяльності з огляду на необхідність подолання відцентрових суспільно-політичних тенденцій в умовах становлення інновативних елементів політичної системи України. Тому глибоке осмислення такої науково-практичної проблеми сучасного політичного управління, якою виступає розробка та впровадження політичного рішення у демократичних суспільствах з метою запозичення, адаптації та органічного інкорпорування даних теоретичних надбань у політичну практику України, є одним з найактуальніших завдань вітчизняних вчених і політиків. У той же час проблема системного бачення процесу розробки та впровадження політичних рішень у сучасній Україні, яка охоплює і багатоманітність субєктів політики, і їх взаємодію та взаємовплив на основі діючої правової бази в умовах становлення нових макро-та мікро інститутів, на нашу думку, потребує подальшої теоретичної розробки. визначити змістовно-функціональні ознаки політичного рішення та зясувати основні класифікаційні схеми політичних рішень; Зокрема, було використано такі основні методи: описовий - для розгляду теоретичних підходів до проблеми розробки та впровадження політичних рішень; структурно-функціональний - для розкриття змістовно-функціональних ознак політичного рішення у демократичному суспільстві та специфіки функціонування владних інституцій в Україні; діалектичний - для розкриття сутності обєктів та субєктів політичних рішень та їх взаємодії; системний - для аналізу особливостей базових етапів розробки та впровадження політичних рішень; компаративістський - для зіставлення різних концептуальних підходів щодо формування та впровадження політичних рішень у різних просторово-часових вимірах; інституційний - для розкриття специфіки розробки та впровадження політичних рішень державними установами; історичний - для вивчення становлення основних інститутів політичної системи України.Перший розділ дисертації - "Теоретико-методологічні засади дослідження розробки та впровадження політичних рішень" - присвячено огляду літератури з теми дослідження та аналізу теоретичних підходів до проблеми структурно-функціональних ознак політичного рішення. Тертички "Державна політика: аналіз та впровадження в Україні"."Однак вищеперераховані роботи розкривають лише окремі аспекти процесу розробки та впровадження політичних рішень, що не дає змоги сформувати цілісну картину цього феномена як особливого предмета політичного аналізу. Французькі політологи трактують поняття "політичне рішення" через призму інституціоналізму, в якій рішення розуміється як наказ, а основним регулятором виступають санкції. Дюроссель визначає політичне рішення як дію інформованого субєкта влади зі співвідношення та реалізації своєї мети у спілкуванні з рівноправними за вихідними умовами субєктами влади інших державних утворень. Перша фаза - "проблемний пошук", передбачає визначення кількості респондентів, які формулюють або аргументують проблему; друга фаза - "формулювання проблеми" ґрунтується на використанні умоглядних конструкцій, які походять від "поширеного ідеолого-популярного міфа" і визначають проблему конкретно у "основних і найзагальніших ознаках"; третя фаза - "ідентифікація технічних особливостей проблеми" полягає у поданні за допомогою математичних символів широкого спектру результатів досліджень; четверта фаза - "осмислення проблеми".За всієї множинності та нечіткості трактування в сучасній політології проблеми політичного рішення можна виділити наступні підходи: проблема політичного рішення майже завжди присутня і вивчається у теоріях демократії, у нормативній позитивістській і системній методологіях політичне рішення розуміється як найважливіший канал впливу влади на суспільство. Первинним елементом процесу розробки та впровадження політичного рішення є аналітична процедура структуризації та формулювання політичної проблеми, яка, зазвичай, є складовою більш ширшої стратегії, що має на меті окреслити межі суспільного феномену, що розглядається,