Кінетичні закономірності реакції алкоголізу поліетилентерефталату діетиленгліколем за виділенням етиленгліколю. Визначення основних умов одержання фарб з високими фізико-хімічними і фізико-механічними властивостями друкарських відтисків на їх основі.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукЗахист відбудеться "28" квітня 2011р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.07 у Національному університеті "Львівська політехніка" за адресою: 79013 Львів-13, вул. З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" (79013 Львів, вул. Проведено аналіз літературних джерел з питання отримання лакофарбних матеріалів для флексографського способу друку по вбирних і не вбирних підкладках, показана перспективність застосування вторинного поліетилентерефталату для отримання флексографських фарб. Отримані результати показали досить високу швидкість алкоголізу і амінолізу діметилових естерів орто-і терефталевих кислот. Дослідження хімічної модифікації поліетилентерефталату показали, що на властивості одержуваних продуктів впливають кількість етиленгліколю, що відганяється, а також вид органічного розчинника, вживаного для отримання розчину.Актуальність теми полягає в необхідності створення нових видів лакофарбних композицій на основі вторинного поліетилентерефталату (ПЕТФ), отриманого шляхом подрібнення ПЕТ-тари, з покращеними технологічними та експлуатаційними властивостями. Сучасні технологічні процеси в лакофарб ній та флексографській промисловості потребують створення нових матеріалів з прогнозованими технологічними та експлуатаційними властивостями, регулювання яких найбільш ефективне в наслідок введення таких речовин, як діетиленгиколь (ДЕГ), малеїновий ангідрид (МА) та триетилентетрамін (ТЕТА). Для досягнення мети роботи розвязуються наступні завдання: · обґрунтування можливості використання продуктів хімічної деструкції ПЕТФ, як плівкоутворювачів для флексографських фарб по вбирних і не вбирних підкладках; · розробка технологічних умов отримання і застосування олігомерів, що використовуються як плівкоутворювачі для флексографських фарб по вбирних і не вбирних підкладках та вивчення їх технологічних властивостей. На основі проведених досліджень розроблені основи технології отримання лакофарбних композицій, які не містять природних плівкоутворювачів, та характеризуються високою адгезією до вбирних і не вбирних підкладок (2-3 бали), а також стійкістю до різних реагентів (вода, кислота, луг, жири).Викладено основні положення, які виносяться на захист дисертації та дані про апробацію і публікацію основних результатів досліджень. В першому розділі на основі науково-технічної і патентної літератури проведено аналіз наукових досліджень механізму і кінетичних закономірностей процесів алкоголізу сполук, що мають складноестерні групи. Для отримання плівкоутворювачів для флексографських фарб по вбирних підкладках використовували вторинний ПЕТФ та діетиленгліколь. Для плівкоутворювачів для флексографських фарб по не вбирних підкладках використовували вторинний ПЕТФ, діетиленгліколь, малеїновий ангідрид та триетилентерамін. У третьому розділі встановлено звязок між кінетичними закономірностями процесів алкоголізу і амінолізу сполук, що містять складноестерні групи, та синтезом плівкоутворювачів для флексографських фарб на основі ПЕТФ.Було встановлено, що олігомери отримані при мольному співвідношенні 1,0:0,3; 1,0:0,4; 1,0:1,5; 1,0:2,0 меншою мірою відповідають властивостям плівкоутворювачів для флексографських фарб. Таким чином, аналізуючи залежності температури каплепадіння та молекулярної маси, можна зробити висновок, що раціональний час ведення процесу отримання плівкоутворювача є 3,5 години (210 хвилин). Оскільки технологічні та експлуатаційні властивості флексографських фарб для друку по не вбирних підкладках залежить від складу плівкоутворювача, проведено математичне планування експерименту з виведенням рівнянь регресій і побудовою ліній рівних значень властивостей твердості покриття (Y1), швидкості висихання (Y2) та температури плавлення (Y3) залежно від вмісту діетиленгліколю, малеїнового ангідриду та триетилентетраміну (Х1, Х2, Х3 відповідно): Y1=0,479 0,031Х1 0,019Х3 0,021Х2Х3 0,026Х1Х3 0,019Х1Х2Х3; Як плівкоутворювачі для фарб по вбирних підкладках застосовувалися олігомери, отримані при мольному співвідношенні ПЕТФ:ДЕГ=1,0:0,75 (№ 1); 1,0:1,0 (№2). Таким чином, олігомери, отримані методом алкоголізу ПЕТФ діетиленгліколем можуть служити плівкоутворювачами фарб для флексографського друку по вбирних підкладках, а це у свою чергу дозволяє відмовитися від застосування для цього більш дорогих природних і синтетичних плівкоутворювачів.У дисертаційній роботі вирішено актуальну технологічну задачу, яка полягає в розробці технології синтезу плівкоутворювачів на основі вторинного ПЕТФ з високою швидкістю твердення друкарських відтисків і високими показниками стійкості фарб до різних реагентів. На основі модифікованих відходів ПЕТФ отримані флексографські лакофарбні композиції, які забезпечують адгезію 2-3 бали до вбирних і не вбирних підкладок, стійкість до дії води, кислоти, лугу (4-5 бала) і до дії жирів (3 бали).