Обґрунтування методологічних підходів у розробці схем хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на органічні лікарські речовини загального дослідження. Вдосконалення методики скринінгу, ідентифікації і кількісного визначення речовин.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наукНауковий консультант: доктор хімічних наук, професор БОЛОТОВ ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри аналітичної хімії Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор КОВАЛЬОВ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії доктор фармацевтичних наук, професор БУРЯК ВАЛЕРІЙ ПРОКОПОВИЧ Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри токсикологічної та неорганічної хімії доктор фармацевтичних наук, професор ВЕТЮТНЕВА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Захист відбудеться “31“ жовтня 2008 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м.Органічні лікарські речовини загального дослідження при проведенні судово-медичних експертиз (алкалоїди - похідні ізохіноліну, тропану, пурину, хіноліну та ациклічні алкалоїди, похідні фенотіазину, п-амінобензойної і барбітурової кислот) широко застосовуються у медичній практиці. • вивчити вплив факторів (маси натрію сульфату безводного в колонці, швидкості витікання екстрагенту з колонки, об?єму екстрагенту, РН середовища, природи кислот та лугів, довготривалості контакту кислот та лугів з тканинами органів трупу) на процес ізолювання речовин хлороформом з біологічного матеріалу; • запропонувати методики ідентифікації та кількісного визначення досліджуваних речовин у хлороформних витяжках у присутності структурних аналогів або речовин, які можуть застосовуватися разом із ними з вико-рисканням високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) і газо-рідинної хроматографії (ГРХ); • порівняти ефективність ізолювання досліджуваних речовин з біологічного матеріалу загальноприйнятими у хіміко - токсикологічному аналізі методами (Васильєвої О.О., Стаса-Отто, Крамаренка В.П., Саломатіна Є.М., Карташова В.А., Валова Р., Попової В.І.) з розробленим нами методом ізолювання хлороформом; Запропоновані методики хіміко-токсикологічних досліджень органічних лікарських речовин загального аналізу впроваджено в практичну діяльність відділень судовомедичної токсикології обласних бюро судовомедичної експертизи міст України - Львова (акт від 25.11.2002); Дніпропетровська (акт від 24.09.2002); Харкова (акт від 5.04.2002); Луганська (акт від 15.04.2002); в науково-дослідну роботу фармацевтичних факультетів медичних унівеситетів Запоріжжя (акт від 18.10.2001); Львова (акт від 4.02.2002), ХМАПО (акт від 30.03.2002); Луганська (акт від 11.03.2002), Вінниці (акт від 8.04.2003); Тернополя (акт від 25.04.2005), а також увійшли до методичних рекомендацій зі спеціалізації «Хіміко-токсикологічний аналіз» (Харків, 2001) та методичних рекомендації з курсу “Експрес-аналіз гострих інтоксикацій” для студентів денної форми навчання за спеціальністю “Фармація” (Харків, 2000), які впроваджено у навчальний процес кафедр фармацевтичних факультетів медичних вищих навчальних закладів України - Запоріжжя (акт від 14.05.2002), Львова (акт від 22.05.2002), Києва (акт від 21.01.2003), Вінниці (акт від 11.11.2003), Луганська (акт від 4.10.2002), Тернополя (акт від 22.04.2005).№ 6 «Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) речових доказів у відділеннях судовомедичної токсикології бюро судовомедичної експертизи» (додаток № 3 «Перелік токсикологічних речовин, які підлягають судово-токсикологічному дослідженню»): група речовин, дослідження на які повинні проводитись при загальному аналізі - морфіну гідрохлорид, кодеїну фосфат, кокаїну гідрохлорид, тримеперидину гідрохлорид (промедол); хлорпромазину гідрохлорид (аміназин), прометазину гідрохлорид (дипразин), левомепромазину гідрохлорид (тизерцин); атропіну сульфат, скополаміну гідробромид, амобарбітал натрій (барбаміл), етамінал натрію (пентобарбітал), барбітал натрій, фенобарбітал; Для руйнування клітин та зневоднення тканини печінки при проведенні екстракції отрут хлороформом через добу до проб додавали по 15-20 г безводного натрію сульфату, розтирали у ступці до утворення сипкої маси та екстрагували речовини хлороформом об?ємом 100 мл. Методики екстракції речовини хлороформом Внесено речовини, мг Виділено речовини, % Метрологічні характеристики Результати вивчення впливу розчинів сильних та слабких кислот і лугів та довготривалості контакту (5 і 15 хв) 0,1 М розчинів кислоти хлористоводневої та натрію гідроксиду з пробами тканини печінки на екстракцію отрут з тканини печінки хлороформом свідчили про відсутність значних змін їх ступеня виділення, що обумовлено активною дією вказаних реактивів на досліджувані речовини та біологічний матеріал в момент розтирання проб з безводним натрію сульфатом (гомогенізації), коли відбувається інтенсивний розрив клітин та вплив кислоти і луга на руйнування зв?язків отрут з біогенними сполуками та утворення молекулярних форм речовин (табл.3).