Розробка та освоєння ефективної технології сухого волочіння сталевої катанки після механічного видалення окалини - Автореферат

Національна металургійна академія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Національній металургійній академії України Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор технічних наук, доцент ДОЛЖАНСЬКИЙ Анатолій Михайлович, Національна металургійна академія України, м. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, старший науковий співробітник ЖУЧКОВ Сергій Михайлович, Інститут чорної металургії ім. Захист відбудеться "18" березня 2003 р. в 1230 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д08.084.02 Національної металургійної академії України за адресою: 49600, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної металургійної академії України за адресою: 49600, м.У звязку з цим на перший план у цій галузі виходить розробка ефективних технологій з мінімізацією використання кислоти при підготовці поверхні заготовки (катанки) до волочіння. При виробництві близько 70% продукції використовується технологія волочіння, яка включає хімічну підготовку поверхні катанки (травлення в розчинах кислот і мокре нанесення підмастильного покриття), сушку, поточне нанесення сухого мастила і волочіння. Знаходить застосування також технологія волочіння катанки діаметром до 7 мм з механічним видаленням окалини в роликових окалиновідламувачах з подальшими поточним нанесенням мастила і волочінням. Виконати експериментальні дослідження адгезії речовин сухого технологічного мастила (підмастильного покриття і мастильної речовини) до поверхні сталевої волочильної заготовки після механічного видалення окалини. На основі розробленого способу активації часток сухого технологічного мастила розробити і випробувати у промислових умовах технологію і пристрій для безперервного нанесення підмастильного покриття на заготовку в потоці з волочінням після механічного видалення окалини.Проте застосування механічного видалення окалини призводить до ряду проблем, повязаних з подальшим нанесенням мастила, що у свою чергу супроводжується посилюванням тертя в осередку деформації, підвищенням тяглових зусиль, енерговитрат, зношення волок, погіршенням якості продукції і зниженням продуктивності обладнання. Така технологія включає поточні видалення окалини з поверхні катанки діаметром до 7 мм в роликових окалиновідламувачах, нанесення мастила і волочіння. В результаті зменшується товщина шару мастила в осередку деформації, що в умовах підвищеної шершавості поверхні заготовки (через проходження окалиновідламувача) приводить до підвищеного зношення волок, збільшенню обривності і енерговитрат, погіршенню якості продукції і зниженню продуктивності обладнання. Аналіз показав, що раціональним шляхом підвищення антифрикційної ефективності технологічного мастила є поточне нанесення підмастильного покриття на заготовку після механічного видалення окалини. Для цього необхідно визначити раціональне співвідношення геометричних характеристик робочого органу окалиновідламувача і заготовки, що деформується, а також розробити ефективний спосіб поточного нанесення сухого підмастильного покриття на сталеву заготовку після механічного видалення окалини з її поверхні перед деформацією.В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення науково-технічної задачі, яка полягає в розробці основ вдосконаленої технології волочіння дроту, що включає механічне видалення окалини з поверхні катанки в пристрої, що має раціональні геометричні характеристики, з подальшим поточним нанесенням сухого підмастильного покриття, мастильної речовини і деформацією металу. На підставі аналізу існуючого стану теорії і практики волочіння дроту та науково-технічної літератури показано, що розробка вдосконалених технологій підготовки волочильної заготовки до деформації з використанням прийомів, що підвищують ефективність механічного видалення окалини і антифрикційну ефективність сухого технологічного мастила, є актуальною задачею. Отримані обґрунтовані співвідношення дозволили розробити наукові основи розрахунку окалиновідламувача для товстої катанки (до 12 мм) із забезпеченням мінімальних енерговитрат на деформацію металу і високої якості очищення від окалини. Експериментально вивчено вплив матеріалу підмастильного покриття, виду змащувальної речовини, інтенсивності підвищення адгезії складових технологічного мастила (інтенсивність взаємного тертя часток і активатора і питомий обємний електроопір поверхні активатора) на антифрикційну ефективність мастила в осередку деформації. Використання нової розробки в лабораторних умовах дозволило збільшити кількість нанесених речовин на поверхню катанки після механічного видалення окалини в 8…20 раз, що супроводжувалось зменшенням тяглової напруги, відповідних енерговитрат на 6…8 % і коефіцієнта тертя на 10...15 % за рахунок збільшення кількості технологічного мастила в осередку деформації в 2…2,5 рази.Эффективность использования механического удаления окалины при волочении стальной катанки // Металлургическая и горнорудная промышленность.

2. Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації опублікований у роботах