Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом - Автореферат

Практичні лікарі часто обмежуються констатацією скарг вагітних на судоми у мязах, болі в кістках та зчленуваннях тазу без призначення будь-якого лікування. У теперішній час цю проблему розглядають з погляду сучасного вчення про остеопороз (ОП) і остеопенічний синдром (ОПС) при вагітності і лактації, а також його локальних проявів з боку кістково-звязкового апарату (КЗА) тазу і систем підтримки мінерального гомеостазу в організмі. Під впливом гормонів плаценти і яєчників впродовж вагітності в кістках і зчленуваннях тазу матері відбуваються певні зміни, що спрямовані на полегшення проходження плоду через порожнину кісткового тазу (М.Ф. Автор виконала фрагмент роботи з вивчення клінічних, інструментальних та лабораторних методів діагностики ОПС під час вагітності і пологів та приймала участь у розробці і впровадженні лікувально-профілактичних засобів у вагітних з ОПС. Мета роботи: визначити особливості клініко-біохімічних характеристик, мінерального обміну і кісткового метаболізму у вагітних і породіль з остеопенічним синдромом та розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів.Для вирішення поставлених завдань було обстежено 154 жінки, які були розподілені на 4 клінічні групи: I клінічну групу склали 34 (22,08%) жінки з ОПС під час вагітності, без клінічних проявів патологіі ОРС, остеопенія у яких виявлена за допомогою інструментальних та лабораторних методів дослідження (ОПС-Д); II клінічна група представлена 68 (44,16%) жінками з ОПС під час вагітності, з наявністю клінічних симптомів патології ОРС (ОПС-К); III клінічну групу склали 32 (20,78%) жінки з ОПС у післяпологовому періоді з пошкодженням зчленувань тазу при пологах (ОПС-Р), у 20 з них перебіг вагітності, пологи і післяпологовий період вивчено ретроспективно, за архівними даними; IV - контрольна група представлена 20 (12,98%) здоровими вагітними (КГ). При цьому у II триместрі біль відзначалась в ділянці лобкового зчленування (ЛЗ) у 12 (75,0%) вагітних, правому крижово-клубовому зчленуванні (ККЗ) у 2 (12,5%), що поєднувалась з болем у області ЛЗ, а в III триместрі відповідно - у 42 (82,4%) і у 8 (15,7%) пацієнток, а також були локалізовані в лівому ККЗ у 2 (3,9%) жінок. Загальна сума балів у обстежених нами пацієнток групи ОПС-Р досягала максимального значення (30,9 ± 2,5 балів порівняно з 21,3 ± 0,9 балами в групі ОПС-К, р <0,001), при цьому I ст. клінічних проявів ОПС була діагностована у 7 (58,3%) породіль групи ОПС-Р, а II ст. Характеризуючи основні показники МЩКТ у жінок з ОПС у II триместрі (рис.1) нами було виявлено (у порядку їх зростання), що в групі ОПС-Д показник Величини Жорсткості (ВЖ) склав 74,2 ± 1,7% проти 104,9 ± 2,9% у контролі, (р <0,001), в групі ОПС-Р - 85,3 ± 3,8%, (р <0,001), а в групі ОПС-К - 89,3 ± 4,2%, (р <0,05). Також очевидною є динаміка абсолютних значень Т-критерію, який в групі ОПС-Д відповідає мінімальним значенням (-2,0 ± 0,1 SD порівняно з 0,4 ± 0,2 SD в контролі, р <0,001); в групі ОПС-Р відповідає параметрам остеопенії (-1,1 ± 0,3 SD, р <0,001); у групі ОПС-К Т-критерій досягає нижньої межі норми (-0,8 ± 0,3 SD, р <0,05).Остеопенічний синдром під час вагітності має клінічні прояви патології кістково-звязкового апарату, до яких відносяться: біль в кістках тазу, нижньому відділі хребта, тазових зчленуваннях, зміни ходи (типу “качиної”), біль в нижніх кінцівках та паху, загострення каріозної хвороби та інш., виявляється за допомогою ультразвукової денситометрії та сучасних лабораторних методів дослідження. У породіль з пошкодженням зчленувань таза при пологах клінічні прояви ОПС максимальні (30,9 ± 2,5 балів) і в окремих випадках набувають рис ортопедичної патології. Т-критерій у вагітних без клінічних проявів ОПС найменший (-2,0 ± 0,1 SD, р <0,001); у породіль з пошкодженням тазових зчленувань відповідає параметрам остеопенії (-1,1 ± 0,3 SD, р <0,001); у жінок з клінічними проявами ОПС під час вагітності досягає нижньої межі норми (-0,8 ± 0,3 SD, р <0,05). Остеокальцин у вагітних без клінічних проявів ОПС на 34,9% нижче контрольних значень, (р <0,001), а у вагітних з клінічними проявами ОПС - на 10,1% перевищує показники контролю, (р <0,05). Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, що включає препарат кальцію, позитивно впливає на перебіг ОПС при вагітності, що підтверджується зменшенням клінічних проявів ОПС в 2,2 рази; збільшенням кісткової маси (р <0,05) у вагітних без клінічних проявів ОПС; призводить до зниження резорбції кістки, посилення кісткоутворення, що підтверджується зменшенням С-термінальних телопептидів колагену у вагітних без клінічних проявів ОПС та у вагітних з клінічними проявами ОПС на 30,8% і 22,7% відповідно, збільшенням рівня остеокальцина на 23,9% і 23,03%, а також посиленим виробленням протеоглікана агрекана на 25,8% і 17,6%.

Основний зміст роботи

У дисертації приведені теоретичні узагальнення і нове рішення наукового завдання щодо діагностики ОПС у вагітних жінок та породіль з симптомами пошкодження зчленувань тазу при пологах шляхом комплексної оцінки субєктивних і обєктивних проявів клінічної патології кістково-звязкового апарату, запропонований алгоритм діагностики остеопенічного синдрому при вагітності та пологах.

Остеопенічний синдром під час вагітності має клінічні прояви патології кістково-звязкового апарату, до яких відносяться: біль в кістках тазу, нижньому відділі хребта, тазових зчленуваннях, зміни ходи (типу “качиної”), біль в нижніх кінцівках та паху, загострення каріозної хвороби та інш., виявляється за допомогою ультразвукової денситометрії та сучасних лабораторних методів дослідження.

Початкові клінічні прояви ОПС виникають з 8 тижнів вагітності і досягають піку в термінах 21-28 та 33-36 тижнів гестації, коли посилюються процеси мінералізації у плода. У породіль з пошкодженням зчленувань таза при пологах клінічні прояви ОПС максимальні (30,9 ± 2,5 балів) і в окремих випадках набувають рис ортопедичної патології.

Метод ультразвукової денситометрії є обєктивним дослідженням, що відображає стан кісткової тканини. Т-критерій у вагітних без клінічних проявів ОПС найменший (-2,0 ± 0,1 SD, р < 0,001); у породіль з пошкодженням тазових зчленувань відповідає параметрам остеопенії (-1,1 ± 0,3 SD, р < 0,001); у жінок з клінічними проявами ОПС під час вагітності досягає нижньої межі норми (-0,8 ± 0,3 SD, р < 0,05).

У вагітних з ОПС достовірно знижуються показники загального кальцію і неорганічного фосфору у порівнянні з показниками контрольної групи. Рівень ПТГ у вагітних з ОПС вище контрольних значень, (р < 0,05). У групі без клінічних проявів ОПС показник кальцитоніну (14,95 ± 0,29 пг/мл) нижчий за контрольні, (р < 0,001).

Маркер кісткової резорбції в-CROSSLAPS та маркер кісткоутворення остеокальцин відображають рівень метаболічних процесів в кістковій тканині. в-CROSSLAPS у породіль з пошкодженням тазових зчленувань на 60,4% перевищує показники контрольних значень, а у вагітних без клінічних проявів патології ОРС - на 55,0%. Остеокальцин у вагітних без клінічних проявів ОПС на 34,9% нижче контрольних значень, (р < 0,001), а у вагітних з клінічними проявами ОПС - на 10,1% перевищує показники контролю, (р < 0,05).

Протеоглікан агрекан відображає стан метаболізму кісткового матриксу, а також є маркером пошкоджень суглобів, зокрема, зчленувань тазу при пологах. Агрекан у вагітних без клінічних проявів патології ОРС знижений на 32,5% (р < 0,001); підвищується у вагітних з клінічними проявами ОПС на 10,6% та у породіль з пошкодженням тазових зчленувань при пологах на 43,4%.

Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів, що включає препарат кальцію, позитивно впливає на перебіг ОПС при вагітності, що підтверджується зменшенням клінічних проявів ОПС в 2,2 рази; збільшенням кісткової маси (р < 0,05) у вагітних без клінічних проявів ОПС; призводить до зниження резорбції кістки, посилення кісткоутворення, що підтверджується зменшенням С-термінальних телопептидів колагену у вагітних без клінічних проявів ОПС та у вагітних з клінічними проявами ОПС на 30,8% і 22,7% відповідно, збільшенням рівня остеокальцина на 23,9% і 23,03%, а також посиленим виробленням протеоглікана агрекана на 25,8% і 17,6%.

З метою своєчасного виявлення ОПС під час вагітності та пологів слід використовувати алгоритм діагностики при появі клінічних симптомів патології ОРС при вагітності та у жінок, що належать до групи ризику, ключовими моментами якого є: використання анкетування з бальною оцінкою його результатів, проведення ультразвукової денситометрії, дослідження мінерального обміну та кісткового метаболізму.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На виникнення ОПС впливають, як анамнестичні фактори ризику, так і деякі патологічні стани, що обтяжують процес гестації.

Анамнестичними факторами ризику виникнення ОПС є: вік жінки до 18 та старше 35 років, порушення менструального циклу, хронічні запальні захворювання і оперативні втручання на придатках, екстрагенітальні захворювання (анемія, захворювання шлунково-кишкового тракту, сечовивідної системи, проляпс мітрального клапана, варикозна хвороба), а також операції і травми ОРС, зокрема пошкодження зчленувань тазу при пологах.

Фактори ризику, що виникають під час вагітності та пологів: наявність вузького тазу, ранній гестоз, невиношування, прееклампсія, передбачуваний крупний плід, клінічні прояви патології ОРС.

Вагітні з ОПС складають групу ризику по виникненню акушерського травматизму і перинатальної патології.

Використання анкет субєктивних і обєктивних ознак ОПС в балах (додаток) дозволяє оцінити ступінь ОПС і проводити динамічну неінвазивну оцінку проявів ОПС лікарями різних спеціальностей та подальше спостереження в жіночий консультації.

З метою своєчасного виявлення ОПС необхідне проведення діагностичного алгоритму обстеження вагітних груп ризику, в який необхідно включати: проведення ультразвукової денситометрії кістки пяти, а при значенні Т-критерія < - 1,0 SD досліджувати стан мінерального обміну (загального кальцію і неорганічного фосфору) та основних кальційрегулюючих гормонів (паратгормону і кальцитоніну), а також кісткового метаболізму з визначенням маркера кісткового формування (остеокальцина) і кісткової резорбції (в-CROSSLAPS) й протеоглікана (агрекана), що дозволить своєчасно діагностувати ОПС при вагітності і призначити лікувально-профілактичні заходи.

Вагітним з ОПС рекомендовано застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів, в який необхідно включати: режим харчування (рекомендована дієта, збагачена білками, морепродуктами, молочно-кислими компонентами); лікувальна фізкультура зі спеціальною схемою гімнастичних вправ;

сеанси ультрафіолетового опромінювання шкіри спини № 10 через день за допомогою ртутно-кварцової лампи; призначення комбінованого препарату кальцію “Кальцемін” по 1 пігулці 2 рази на добу, кожна пігулка якого містить 250 мг іонізованого кальцію (у вигляді кальцію цитрату 842 мг і кальцію карбонату 202 мг), вітаміну D3 50 МО, 2 мг цинку (у вигляді цинку оксиду), 0,5 мг (у вигляді марганцю сульфату), 0,5 мг міді (у вигляді оксиду міді), 50 мкг бору (у вигляді натрію борату) за 2-3 місяці до пологів або при виявленні клінічних ознак патології ОРС.

1. Грищенко О.В., Амро І.Г. Комплексна оцінка наслідків у жінок, які мали травми тазу в пологах // Мед. -соц. проблеми сімї. - 2004. - Т.9, №4. - С.34-38. (Дисертант провів збір матеріалу, підготував матеріал до друку).

2. Грищенко О.В., Амро І.Г. Сучасні підходи до оцінки травм тазу та їх наслідків // Ураїнський медичний альманах. - 2005. - Т.8, №2 (додаток). - С.40-43. (Дисертант проводила збір та статистичну обробку матеріалу, проаналізувала результати отриманих даних).

3. Грищенко О.В., Амро И.Г. Особенности репродуктивного здоровья и сексуальной функции у женщин, перенесших повреждения тазового кольца во время родов // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - №2. - С.188-189. (Дисертант проводила обстеження пацієнток, підготувала матеріал до друку).

4. Амро И.Г., Грищенко О.В., Грищенко Н.Г. Ультразвуковая денситометрия в диагностике остеопенического синдрома при беременности // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. - 2006. - Вип.720. - С.10-14. (Автору належить огляд літератури, проведення систематизації та статистичної обробки матеріалу).

5. Грищенко О.В., Жарких А.В., Амро И.Г. др. Алгоритм диагностики остеопенического синдрома при беременности и родах // Остеопороз і остеопатії. - 2008. - №1-2. - С.7-12. (Дисертант проводила обстеження пацієнток, проводила статистичну обробку матеріалу, підготувала матеріал до друку, сформулювала висновки).

6. Грищенко О.В., Жарких А.В., Амро И.Г. др. Диагностика остепенического синдрома при беременности и родах // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - №5 (34). - С.90-94. (Дисертант проводила обстеження вагітних та породіль, підготувала матеріал до друку).

7. Патент №26558 України, МПК7 А61В8/00. Спосіб діагностики остеопенічного синдрому під час вагітності і пологів / ХМАПО, О.В. Грищенко, І.Г. Амро (Україна). - № 200705940; Заяв.29.05. 2007; Опубл.25.09. 2007 // Промислова власність. - 2007. - №15. - С.5.7-5.8. (Дисертант є співавтором ідеї винаходу, удосконалила метод діагностики, підготувала матеріали до друку).