Географічне розташування та історія міста, його природне та культурне середовище. Визначні пам’ятки архітектури. Динаміка антропогенного впливу на природні комплекси. Стратегічний план сталого розвитку міста: екологічна, економічна та соціальна сфери.
Аннотация к работе
Значимість екологічної сторони збалансованого розвитку важко переоцінити. З болем слід констатувати, що вступивши у 21 століття, людство не позбавилося глобальних екологічних проблем, більше того, окремі з них мають тенденцію до загострення. Проведення в минулому році Всесвітнього самміту зі сталого розвитку в Південно-Африканській Республіці викликало значний інтерес у всьому світі. Намагання осмислити програмний документ “Порядок денний на 21 століття”, який було затверджено в 1992 році в Ріо-де-Жанейро на конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку, часто наштовхується на певну складність у комплексному розумінні проблеми.Першочерговими завданнями регіональної політики сталого розвитку є забезпечення гармонійного розвитку окремих поселень та регіонів на основі збереження їх структурних особливостей, природно-ресурсного потенціалу, господарсько-екологічної ємності На місцевому рівні сталий розвиток передбачає оптимізацію життєвого простору поселення на основі узгодження соціальної, економічної та екологічної складових з метою забезпечення рівних можливостей розвитку сучасного та майбутнього поколінь. Постановою Верховної Ради України від 24.12.99 р. було схвалено “Концепцію сталого розвитку населених пунктів”, яка стала базою для розроблення регіональних програм сталого розвитку. Концепція сталого розвитку населених пунктів (далі - Концепція) визначає основні напрями державної політики щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів, правові та економічні шляхи їх реалізації. Концепцію розроблено на засадах Конституції України стосовно адміністративно-територіального устрою України, повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, прав громадян з урахуванням Концепції державної житлової політики, Концепції державної промислової політики, Концепції соціального забезпечення населення України, а також відповідно до законодавства і з урахуванням умов соціально - економічного розвитку, історичних, санітарно - гігієнічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей регіонів України. Основними причинами, що перешкоджають забезпеченню збалансованому сталого розвитку населених пунктів, є нестабільність соціально-економічних умов у державі на перехідному етапі, відсутність науково обґрунтованої, чітко визначеної стратегії її сталого розвитку, ефективного реформування економіки та її державного регулювання, недосконалість законодавчого і нормативного забезпечення формування адекватного умовам ринку фінансового, правового, інформаційно-комунікаційного простору, недосконалість правових, організаційних, економічних засад діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб щодо формування повноцінного життєвого середовища.1612 - 1619 роки - у місті починає діяти монастир, перебуває відомий педагог, церковний діяч і перекладач Лаврентій Зизаній (Тустановський); Таким чином, Корець на початку 20-х років ХХ століття був маленьким містечком з переважно єврейським населенням, що було характерно для Західної України ще в часи Російської імперії (український етнічний елемент пере6важав в основному на селі). Станом на 9 грудня 1931 року в Корці мешкало 4039 осіб, що було на 907 осіб менше, ніж у 1921 році. На дві частини Корець поділяє річка Корчик (довжина 82 км, площа басейну - 1455 кв. км)5, яка тече з півдня на північ, беручи початок із заболоченої балки на північ від однойменного села Шелетівського району, і впадає в річку Случ (басейн Припяті) поблизу села Устя Корецького району. У 1775 році в місті нараховувалося всього 272 будинки, а в 90-х роках XVIII століття в ньому мешкало 4706 осіб і була відсутня будь-яка промисловість.Вивчення природних комплексів міста було передумовою для проведення великомасштабних картографічних досліджень АПТК міста, відображення процесу трансформації природних ландшафтів у антропогенні, здійснення ландшафтного аналізу складових антропогенного покриву міста та їх впливу на міське середовище. При проведенні ландшафтних досліджень АПТК міста розглядається як обєктивна реальність, складна природно-антропогенна система із притаманною їй структурно-функціональною організацією і просторовою диференціацією процесів динаміки та функціонування. При цьому ми дотримуємося поглядів Н.Комарова, І.Грібіна, відносно того, що дані зміни повинні відбуватися таким чином, щоб природа мала можливість пристосуватися до них, у звязку з тим, що природні ландшафти та їх компоненти, які зазнали антропогенного впливу, існують і розвиваються завдяки постійній підтримці з боку людини і характеризуються слабкою стійкістю до впливу антропогенних факторів. Називаємо, згідно А.Белікина, трансформовані ландшафти антропогенними, бо термін «культурний» спростовує наслідки антропогенізації природних ландшафтів, оскільки їх стан, останнім часом, характеризується забрудненням повітряного, водного басейнів, ґрунтів, значним техногенним навантаженням на природні компоненти ландшафтів.