Опис діяльності вчених-природознавців зі створення спеціальних географічних карт військового призначення у роки Другої світової війни. Внесок українського дослідника, геоботаніка і ботаніко-географа Євгена Михайловича Лавренка до процесу спецкартування.
Аннотация к работе
РОЗРОБКА СПЕЦІАЛЬНИХ КАРТ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ВЧЕНИМИ-ГЕОБОТАНІКАМИ (1941-1944)При складанні карт використовувалася нова методика комплексної або ландшафтної картографії, яка згодом була застосована при складанні навчальних карт і карт різного господарського призначення. Оскільки на початку війни Євген Михайлович перебував у Ленінграді, то з групою інших геоботаніків був залучений до робіт із геоботанічного забезпечення армії, а саме: дослідження і дешифрування ландшафтів, у першу чергу болотних, на предмет прохідності для техніки, забезпечення кормом коней тощо [1, с. Але робота всієї групи велася на базі приміщень і спецчастини Інституту географії, його співробітники переважали за чисельністю, завдяки чому по закінченні війни склалося враження, що група спецкартування була створена Інститутом географії (або при ньому). Члени спецбригади завжди перебували у стані готовності, оскільки окрім повсякденної термінової роботи - здачі чергових листів карт для розмноження в Трест Спецгео при Інженерному комітеті Генерального штабу - треба було складати пояснювальні тексти до кожного листа карти, писати пояснювальні записки, надавати консультації командирам різного рангу з різноманітних питань. Планувалося систематизувати картографічні матеріали і розпочати підготовку до створення узагальнених карт для європейської частини Радянського Союзу (було вирішено створити серію карт природи, до якої входили б геоморфологічна і ґрунтова карти, карта рослинності та синтезована на їх основі ландшафтна карта), а також написати монографію «Элементы проходимости» спеціально для Інженерного комітету Червоної армії.