Фізико-хімічні, технологічні, мікробіологічні, біофармацевтичні та фармакологічні дослідження мазі комбінованої дії для лікування алергічних захворювань шкіри. Біологічні дослідження специфічної активності препарату, умови та термін його зберігання.
Аннотация к работе
Розробка складу та технології комбінованої мазі для лікування алергічних захворювань шкіри АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наукНауковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Єгоров Іван Артемович, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри заводської технології ліків Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України, доктор фармацевтичних наук, професор Тихонов Олександр Іванович, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри аптечної технології ліків кандидат фармацевтичних наук, старший науковий співробітник Козлова Неллі Георгіївна, ДП „Державний науковий центр лікарських засобів” МОЗ та НАН України, завідувачка сектором супозиторних лікарських форм Захист дисертації відбудеться „07 ”грудня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м.Актуальність проблеми алергічних захворювань для охорони здоровя та суспільства визначається їх розповсюдженістю, складністю діагностування та лікування, впливом на якість життя, а також соціальними наслідками - втратою працездатності, смертністю та значними матеріальними збитками. Дуже гостра ситуація склалася і в дерматологічній практиці, де найбільш розповсюджені патології, такі як атопічний дерматит, алергічний контактний дерматит, кропивянка, мікробна, та себорейна екзема складають від 30 до 50 % усіх шкірних патологій. провести дослідження щодо вибору основних показників якості запропонованої мазі, розробити проект аналітичної нормативної документації (АНД); розробити проект тимчасового технологічного регламенту на виробництво мазі та провести його апробацію в умовах промислового виробництва. Автором особисто здійснено інформаційний пошук, проаналізовано та узагальнено дані літератури з поставлених питань, науково і експериментально обґрунтовано склад та технологію мазі під умовною назвою „Кетоцин”, проведено дослідження фізико-хімічних, біофармацевтичних, технологічних властивостей; за участю автора проведені дослідження фармакологічних та мікробіологічних властивостей; опрацьовані методики якісного та кількісного аналізу препарату; результати випробувань статистично оброблені, систематизовані та проаналізовані автором; розроблено проект тимчасового технологічного регламенту та проект аналітичної нормативної документації.В якості останніх, нами до складу мазі вирішено включити кислоту борну та цинку оксид. Аналіз одержаних даних показав, що найбільш повне вивільнення діючої речовини спостерігається з мазі, яка виготовлена на ПЕО основі (зразок №5) яку і було обрано для подальших досліджень. На швидкість вивільнення діючої речовини з препарату, а також на швидкість її надходження у вогнище запалення окрім основи впливають також активатори всмоктування, серед яких найбільш широке використання набув диметилсульфоксид (ДМСО). Як свідчать дані рис.2 введення до складу мазі диметилсульфоксиду впливає як на швидкість так і на повноту вивільнення кетотифену гідрофумарату з мазевої основи, збільшення кількості речовини що вивільнилась з основи спостерігається вже з першої години експерименту. З метою вибору оптимальної концентрації кетотифену гідрофумарату у складі мазі нами було проведено вивчення антиалергічної та протизапальної активності модельних зразків мазі, до складу яких увійшов ДМСО в кількості 5% та кетотифену гідрофумарат у кількості 0,5%, 1% та 1,5%.Теоретично та експериментально, з застосуванням системного підходу, вперше запропоновано склад і розроблено технологію виготовлення комбінованої мазі під умовною назвою „Кетоцин” для використання в комплексній терапії гострої фази алергічного запалення шкіри. В якості активних речовин до складу мазі увійшли: кетотифену гідрофумарат, диметилсульфоксид, кислота борна та цинку оксид. За допомогою комплексу біофармацевтичних досліджень обґрунтовано тип основи-носія - сплав поліетиленоксидів, яка забезпечує найбільш повне вивільнення кетотифену гідрофумарату. На основі фармакологічних досліджень встановлено концентрацію кетотифену гідрофумарату на рівні 1%, та за допомогою біофармацевтичних і мікробіологічних досліджень концентрації диметилсульфоксиду, цинку оксиду та кислоти борної на рівні 5%, 7% та 3% відповідно.