Клініко-функціональні особливості та характер перебігу розладів вищої нервової діяльності інвалідів працездатного віку, що перенесли мозковий інсульт. Розробка програм реабілітації для інвалідів, визначення їхньої ефективності у клінічній практиці.
Аннотация к работе
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Розробка системи медико-соціальної реабілітації інвалідів працездатного віку, які перенесли мозковий інсультНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Самосюк Іван Захарович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра медицини невідкладних станів, завідувач кафедри. доктор медичних наук, професор Лисенюк Віктор Павлович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра реабілітаційної медицини та неврології, завідувач кафедри. Захист відбудеться 25 жовтня 2007 р. об 1100 на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 26.613.01 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Щороку він вражає близько 6 млн. людей в світі: в США - 700-750 тис., в Росії - 450 тис., в Україні - близько 175 тис. Таким чином, новий випадок інсульту трапляється в світі кожні 3 хвилини Згідно даних ВООЗ інсульт посідає друге місце серед чинників смерті у світі, третє - в розвинутих країнах. В Україні смертність від інсульту складає серед чоловіків 606, а серед жінок 408 випадків на 100 тисяч населення. Враховуючи те, що лише близько 20 % осіб, що перенесли інсульт, повертаються до попередньої праці, стає зрозумілим, яке соціальне та економічне значення має ця проблема як для хворого та його родини, так і для держави в цілому [Макаров А.Ю., 2002, Гусев Е.И., Скворцова В.И., Стаховская Л.В., 2003]. Таким чином, вищевикладене свідчить про необхідність проведення комплексу досліджень, які характеризують клініко-функціональні та реабілітаційні особливості таких хворих, розробки методик оцінки реабілітаційного потенціалу та прогнозу, розробки базових реабілітаційних програм та визначення їх ефективності шляхом використання в клінічній практиці, що дозволить знизити рівень інвалідизації населення України та забезпечити максимальний рівень інтеграції інваліда у суспільство. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи науково-дослідного відділу неврології та пограничних станів Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності: ВН.69.ІН.10 “Удосконалити медико-соціальну експертизу та реабілітацію інвалідів працездатного віку на цереброваскулярні захворювання (мозковий інсульт) з розробкою базових програм реабілітації”.При формулюванні діагнозу крім етіології і локалізації процесу вказували наступне: стадію захворювання (відновний період, наслідки ГПМК, залишкові явища ГПМК), характер і ступінь порушення функцій органів та систем, локалізацію і ступінь рухових порушень, вираженість статико-динамічних порушень, ступінь обмеження життєдіяльності і оцінка психологічного стану хворих. Розподіл хворих на клініко-реабілітаційні групи проводився на основі оцінки ступеня вираженості неврологічного дефіциту та суми балів, що хворий отримав при оцінці його стану за допомогою бальних оціночних шкал та методики, що базується на МКФ. Після проведення клінічного неврологічного обстеження було встановлено: афатичні розлади були наявні у 36,2% хворих, 63,8% таких розладів не мали. Координаторні порушення розподілилися таким чином: не мали порушень статики та координації 11,5% хворих, легкі порушення були у 13,9%, помірні у 51,5%, виражені у 23,1% хворих. Для зручності порівняння та оцінки всі хворі були розподілені на функціональні групи (ФГ) згідно ступеню вираженості функціональних розладів: ФГ 1 (30 осіб) - відсутні або легкі рухові порушення, відсутня або легка координаторна недостатність, ФГ 2 (65 осіб) - помірні рухові порушення, помірна координаторна недостатність, ФГ 3 (35 осіб) - виражені рухові порушення, виражена статико-координаторна недостатність.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо підвищення ефективності та удосконалення існуючих підходів до реалізації медико-соціальної реабілітації інвалідів з мозковими інсультами і розробки базових програм медичної реабілітації для цієї категорії хворих на основі визначення їх індивідуального реабілітаційного потенціалу. На підставі проведених досліджень встановлено, що існуючі підходи до проведення медико-соціальної реабілітації інвалідів з мозковими інсультами не відповідають сучасним стандартам, Міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровя хворих цього профілю. Результати проведених клініко-функціональних, нейровізуалізаційних, електрографічних та нейропсихологічних досліджень показали, що суб?єктивний стан та самопочуття хворого тільки у 8% хворих корелює з тяжкістю неврологічного дефіциту, ступенем обмеження самообслуговання, здатності до самостійного пересування та трудової діяльності, у той час як 92% хворих здатні перебільшувати тяжкість свого стану, що обумовлено наявністю у всіх хворих тих чи інших функціональних психічних та когнітивних розладів того чи іншого ступеню вираженості.