Загальна характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, його психофізіологічні механізми та суб"єктивні труднощі. Функції і задачі контролю сформованості вміння розуміння мовлення на слух. Розробка серії завдань для учнівських олімпіад.
Аннотация к работе
Курсова робота досліджує розробку серії завдань з контролю аудіювання англійською мовою при проведенні учнівських олімпіад. Так як аудіювання являється важливим видом мовленнєвої діяльності, так само як і володіння усним мовленням іноземною мовою не можливе без вміння зрозуміти мовлення інших людей як при безпосередньому спілкуванні, так і по радіо, телебаченню та іншим засобам масової інформації. Мета роботи - вивчити та проаналізувати особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, дослідити особливості перевірки контролю аудіювання за форматом Всеукраїнської олімпіади з англійської мови, розробити серію текстових завдань з контролю умінь аудіювання, за форматом Всеукраїнської олімпіади з англійської мови.Аудіювання - це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який забезпечує розуміння того, що сприймається на слух, і належить до усної форми мовлення. Слід відзначити, що інколи людина більше "чує" власні прогнози, ніж те, що реально сказав Розуміння в процесі аудіювання також, як і в процесі читання, зводиться до інтегрування слухачем особистісного змісту почутого. Таке розуміння в основному адекватне та правильне, коли смисл інтегрований слухачем, в основному збігається зі смислом, закладеним мовцем у те, що було сказано ним.В реальних умовах комунікації на аудіювання припадає від 40 до 50% часу. [4, 119] Є дані, які свідчать про те, що аудіювання в класі займає 57% навчального часу. Психофізіологічні механізми аудіювання - механізми сприйняття мовлення (рецепція) і зокрема механізм антиципації або ймовірного прогнозування смислового змісту - визначають структуру аудіювання. Так мотиваційно-цільовий аспект аудіювання не визначається потребами слухача, але й опосередковується діяльністю говоріння іншого учасника спілкування. Мовленнєвий матеріал групується за смислом - членується, аналізується, обєднується і в результаті виділяються смислові опорні пункти для розуміння сприйнятої інформації.Перцептивний рівень складається з перцептивний дій (виявлення, розрізнення, ідентифікації - наприклад елементів почутого: слів, синтагм, інтонації тощо) та розумових операцій: первинного синтезу - аналізу - вторинного синтезу, які, власне, дозволяють "скласти" цілісне повідомлення з окремих елементів, інтегрувати особистісний смисл цього повідомлення. Наприклад , відсутність мотивації сприйняти усне повідомлення може призвести до зриву комунікації, тому що розумові операції не активуються і слухач ніби слухає, але "не чує". Сильні емоції, з іншого боку, можуть стати причиною перекрученого сприйняття, коли інтегрується той смисл повідомлення, який слухач хоче, або прогнозує почути, а не той, який є адекватним сказаному. З розвитком умінь слухання процес все більше набуває рис симультанності, перцептивні дії перестають виконуватися повністю та навіть можуть зовсім випадати (наприклад, коли не потрібно ніяких зусиль для розпізнавання більшості елементів повідомлення, таких як окремі слова). Аудіювання, на відміну від читання, не дає можливості повертатися до почутого, але не зрозумілого, потребує високого темпу виконання дій та операцій, спрямованих на розуміння.Як і всякий текст, він має свою композицію, структуру і смислову організацію. В середній школі використовується в основному два види аудіотекстів - тексти описи і фабульні тексти. Через це в такому тексті не завжди легко виділити головне та другорядне, і розуміння тексту залежить переважно від суми зрозумілих фактів, які необхідно запамятати. Розуміння загального смислу такого тексту неможливе без розуміння окремих фактів, проте воно не виводиться з їх суми, а вимагає переосмислення інформації, повязаної з фактами. У практиці навчання іноземних мов тексти для аудіювання мають бути автентичними, доступними за змістом та мовним складом, коротким за тривалістю звучання, в основному моно тематичними.В умовах школи аудіювання уявляє собою прослуховування і розуміння мовлення по веденню уроку, прослуховування і розуміння повязаних повідомлень однокласників, можливих гостей. В програмі з іноземних мов вказується, що "володіння аудіюванням включає в себе розуміння учнями іноземного мовлення, побудованого програмним мовним матеріалом, в нормальному темпі в предявленні вчителя і в звукозаписі" (Програма, 2005) До лінгвістичного компоненту входять: методологічно організований лексико-граматичний і фонетичний мінімум; складності повязані зі сприйняттям мовної форми; вимоги до текстів для аудіювання (повчальна спрямованість, фабульність змісту, доступність текстів з мовної точки зору, автентичність текстів). Психологічний компонент навчання аудіювання включає в свою структуру наступні компоненти : а) облік мотивів та інтересів учнів при навчанні аудіювання як виду мовленнєвої діяльності; б) аудитивні навички та вміння (підсвідомо відрізняти форми слів, словосполучень, граматичних структур на слух; передбачати синтаксичні моделі на слух; розвивати обєм слухової памяті; розуміти різноманітні сполучення засвоєного матеріалу (на різни
План
Зміст
Вступ
1. Аудіювання
1.1 Загальна характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
1.2 Психофізіологічні механізми аудіювання
1.3 Психологічні особливості аудіювання
1.4 Вимоги до текстів для навчання аудіюванню
1.5 Субєктивні труднощі повязані з індивідуальними особливостями слухачів
1.6 Навчання аудіювання в умовах школи
2. Контроль
2.1. Функції і задачі контролю
2.2 Контроль сформованості вміння розуміння мовлення на слух
2.3 Контроль сформованості вміння аудіювання
2.4 Засоби контролю розуміння прослуханого тексту
2.5 Тестовий контроль
2.6 Види тестових завдань
3. Розробка серії завдань з контролю аудіювання англійською мовою
3.1 Формат текстів та тестових завдань
3.1.1 Вимоги до аудіотексту та характеру завдань
3.2 Розробка серії завдань для учнівських олімпіад (для учнів 9-го класу)
3.3 Розробка серії завдань для учнівських олімпіад (для учнів 10-го класу)
3.4 Розробка серії завдань для учнівських олімпіад (для учнів 11-го класу)