Система цін, їх класифікація та функції. Ціноутворення та цінова політика як складові політики підприємства. Аналіз фінансово-економічної діяльності СК "Країна". Особливості формування цінової політики страхової компанії та шляхи її вдосконалення.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» Кафедра економіки, менеджменту та маркетингуВ умовах ринкової економіки успіх будь-якого підприємства або підприємця багато в чому залежить від того на скільки правильно вони будуть встановлювати ціни на свої товари й послуги. Сьогодні ціна може визначатися кількістю витрат на виробництво товару, а завтра її рівень може залежати від психології поводження покупців. Отже, підприємець при встановленні ціни на товар повинен ураховувати всі фактори, що впливають на її рівень, і встановити ціну таким чином, щоб дістати прибуток. Однак, на сучасному етапі значна частина підприємців нашої країни не має необхідних теоретичних і практичних знань складного механізму ціноутворення на товари й послуги.На основі даних наданих підприємством розраховано показники фінансових результатів діяльності підприємства, та проведений горизонтальний та вертикальний аналіз. На основі проведеного дослідження та даних показників, у третьому розділі були представлені рекомендації та шляхи покращення політики ціноутворення на підприємстві. Для розрахунку фінансової стійкості та ефективності підприємства використовувались такі показники, як фінансової стійкості, оборотності коштів на підприємстві, ліквідності (швидкої, абсолютної, загальної), платоспроможності, коефіцієнт ефективності майна, автономності та показники рентабельності реалізованої продукції, операційної діяльності, майна, основних засобів, власного капіталу, оборотних та залучених коштів.Вона характеризується видами цін, характером взаємозвязків та взаємозалежностей між ними, рівнем, структурою та динамікою цін: - рівень - це абсолютне кількісне вираження ціни в грошах; Система цін для окремої підприємницької структури складається з трьох блоків взаємозалежних і взаємодіючих цін: 1) ціни, за якими підприємницька структура закуповує економічні ресурси, що необхідні їй для простого та розширеного відтворення своєї діяльності; 2) ціни, які використовуються підприємницькою структурою для здійснення внутрігосподарських розрахунків між структурними підрозділами за продукцію, роботи й послуги проміжного характеру; 3) ціни, за якими підприємницька структура реалізує кінцеву продукцію, роботи та послуги. Тісний взаємозвязок і взаємозалежність цін, які входять у систему, обумовлений двома обставинами: 1) усі ціни формуються на єдиній методологічній основі.При ринковому ціноутворенні реальний процес формування цін відбувається не на виробництві, не на підприємстві, а у сфері реалізації продукції, тобто на ринку під дією попиту і пропозиції. Таким чином, методика ціноутворення - це сукупність більш конкретних правил побудови ціни, які відображають специфіку галузей, виробництв, продуктів. Стимулювання забезпечується шляхом варіювання рівнем прибутку в ціні, надбавками, знижками із ціни. На ціни накладає відбиток вид торгівлі товарами й послугами, за допомогою якого реалізуються товари, масштаби торговельних операція й характер реалізованого товару. До цих цін відносяться, перш за все, ціни на видобувну сировину і енергетичні ресурси (руда, вугілля, нафта, газ, електроенергія).Щоб досягти цього, страховик обумовлює дії страхувальника відносно недопущення збільшення ступеня ризику і намагається сам створити умови для упередження втрат страхувальника. Страховик вбачає свій економічний інтерес у тому, що за певних обставин ризик не реалізується, певна подія не відбудеться, і він отримає сплачену страхувальником премію для власного використання. · По-друге, страховик прагне розкласти втрати від настання страхового випадка на найширше коло страхувальників, тому,страховик проводить активну економічну політику щодо збільшення чисельності страхувальників. Чим більшою є кількість бажаючих застрахуватись від певного ризику, тим реальнішою є ймовірність, що з кожним окремим страхувальником певна страхова подія не відбудеться, отже, і не виникає потреби для страховика відшкодовувати йому збитки, а сплачена страхувальником страхова премія може бути використана страховиком на свій розсуд. Аби уникнути втрат від ризикових подій чи зменшити їх економічні наслідки страхувальник погоджується за певну плату перекласти повністю або частково свій ризик на страховика.Страховий продукт - набір послуг по попередженню і ліквідації наслідків конкретного переліку подій, які визначені в договорі про страхування, який надає клієнту компанія. Сюди відноситься, наприклад, включення страхувальника в дисконтну систему, юридичне і податкове консультування не повязане зі страхуванням, допомого при експлуатації майна, яке страхується (характерний приклад - включення в поліс автострахування екстреної технічної допомоги на випадок поломки автомобіля). Якщо страхові послуги знаходять збут, тобто укладаються договори, продаються страхові поліси то це означає, що запропоновані страховиком страхові продукти мають в очах страхувальника споживну вартість, конкретну корисність, а також, що існує попит на даний вид послуг.
План
Зміст
Вступ
1. Цінова політика підприємства та методи її реалізації
1.1 Система цін, їх класифікація та функції
1.2 Завдання, політика та стратегія ціноутворення
1.3 Методи та моделі ціноутворення
2. Розробка ринкової політики ціноутворення в СК «Країна»
2.1 Аналіз фінансово-економічної діяльності СК «Країна»
2.2 Ціноутворення та цінова політика, як складові комерційної політики підприємства
2.3 Особливості формування цінової політики страхової компанії
3. Вдосконалення розробки ринкової політики ціноутворення в СК «Країна»
3.1 Застосування нових методів ціноутворення на підприємстві