Розробка ресурсозберігаючої технології утилізації автотракторної техніки - Дипломная работа

3.2.1 Вибір обєктів утилізації4.4 Еколого-економічна оцінка збитку, що завдається навколишньому середовищу від незалученості до процесу збору та утилізації автотракторної техніки та її компонентівТому важливим завданням є зменшення шкідливого впливу цієї техніки на всіх стадіях її повного життєвого циклу, що включає видобуток сировини, отримання матеріалів, палива та електроенергії для виробництва, її експлуатацію та утилізацію. Автотракторна техніка, що вийшла з експлуатації, являє собою значну загрозу для навколишнього середовища з огляду на її велику кількість, значній масі та наявності в ній токсичних речовин, які створюють довготривалий негативний вплив, як на здоровя людей, так і на екосистеми . Відходи AT характеризуються великою неоднорідністю за обсягом, складом і динаміці утворення, всі вони при неправильному поводженні наносять значну шкоду навколишньому середовищу. Незалученні в процес збору та утилізації AT, кинуті в непризначених для цих цілей місцях, призводять до порушення архітектурного вигляду міських і сільських поселень, численних скарг жителів , особливо в містах , з приводу насиченості внутрішньо дворових територій AT, а також створює додаткові перешкоди руху і механізованому збиранні проїзної частини в зимовий час, знижує пропускну здатність дорожньої мережі міських і сільських поселень, сприяє виникненню аварійних ситуацій та скоєння дорожньо-транспортних пригод. У структурі негативного впливу AT і відходів технічного обслуговування (ВТО) на навколишнє середовище міських і сільських поселень основну роль відіграє забруднення ґрунтів.У світі експлуатується більше 600 млн. автомобілів, 6...8 % з них щорічно виходять з експлуатації і знімаються з реєстрації, велика частина з яких в даний час надходить на утилізацію [1, 3]. Середнє значення віку і пробігу для відслуживши автомобілів, що надходять на утилізацію, розрізняються для різних країн і виявляються повязаними з такими економічними показниками добробуту населення країни, як середній валовий дохід на душу населення і середня кількість легкових автомобілів на тисячу жителів. Відповідно до світової статистики, автомобільні відходи складають тільки близько 2% від загальної кількості всіх відходів, що надходять на звалища (в основному це побутові та будівельні відходи, упаковка), увага громадськості до даної проблеми дуже висока. Кількість звалищ на планеті продовжує збільшуватися, а вплив автомобільного транспортна і повязаної з ним інфраструктури на навколишнє середовище і організм людини визнається домінуючим. Щорічно звалища усього світу поповнюються приблизно 10 млн. тоннами відходів від автомобілів.За останні 10-15 років у більшості промислово розвинених країн світу були організовані системи збору та вторинної переробки зношених автомобільних деталей і спрацьованих автомобілів. Тільки в США, Канаді , Японії і Західній Європі щорічно утилізується близько 35 млн. автомобілів. Загальновизнано, що серед продукції масового виробництва легкові автомобілі є найбільш охопленими системою їх утилізації в кінці життєвого циклу, незважаючи на складність конструкції і різноманіття застосовуваних матеріалів (коефіцієнт вторинної переробки в середньому становить близько 80-85 % від маси автомобіля). Статистичні дані європейських країн показують, що загальний обсяг щорічно поступають на переробку ВЕА за останні роки в країнах ЄС становить понад 10 млн. тонн. Стандартна процедура системи авторециклінга старих автомобілів в Європі - це збір ВЕА з видачею останньому власнику автомобіля сертифіката про утилізацію, злив всіх експлуатаційних рідин, демонтаж обовязкових і екологічно небезпечних компонентів, демонтаж комплектуючих, які можна використовувати для продажу як запчастини або придатних для економічно ефективного рециклінгу матеріалів.У США щорічно на утилізацію надходить 14-15 млн. автомобілів із загальною масою більше 20 млн. тонн. Збором, демонтажем, утилізацією спрацьованих автомобілів займається більше 20 тис. малих підприємств, після яких автомобільні залишки надходять на один з шредерних заводів, яких у країні понад 200. Показники вторинної переробки чорних і кольорових металів, що застосовуються в автомобілях, близькі до 100%. Комплексні можливості від створення та функціонування системи збору та вторинної переробки спрацьованих автомобілів представляються дуже перспективними.Компанія APN знаходиться під контролем Фонду та відповідальна за організацію, логістику і утилізацію всіх автомобілів та легких вантажівок, які пропонуються для демонтажу та рециклінга фірмам-партнерам (членам мережі APN). Рециклінг всіх ВА фінансується на основі встановлення єдиної плати за утилізацію будь-якого автомобіля. Протягом першого трирічного періоду сума збору за утилізацію одного автомобіля становила 250 гульденів Нідерландів (113 євро), другого періоду-150 гульденів Нідерландів (68 євро). Найбільш важливі складові в розрахунках - середній склад застосовуваних матеріалів в автомобілі, середня вартість демонтажу і рециклінгу компонентів і матеріалів авто

Зміст

Вступ

Розділ 1. Екологічні та технологічні аспекти утилізації автотракторної

1.1 Вибула з експлуатації техніка як загроза екологічної безпеки

1.2 Перспективи розвитку технологічних процесів утилізації

1.3 Сучасна організація і технології утилізації техніки за кордоном

1.3.1 Досвід США

1.3.2 Досвід Нідерландів

1.3.3 Досвід Німеччини

1.3.4 Досвід Великобританії та Франції

1.3.5 Досвід Японії

1.4 Висновки. Обгрунтування мети і завдань дослідження

Розділ 2. Теоретичні основи розробки еколого-орієнтованої технології процесів утилізації автотракторної техніки

2.1 Обгрунтування загальних методів дослідження

2.2 Загальні принципи ефективного використання засобів технологічного оснащення підприємств утилізації автотракторної техніки

2.3 Основні елементи технологічного процесу утилізації

2.4 Моделювання та оптимізація режиму роботи технологічної лінії утилізації

2.4.1 Оптимізація постових робіт

2.4.2 Дільничні роботи

2.4.3 Особливості праці персоналу, задіяного в технологічних процесах утилізації

2.5 Висновки

Розділ 3. Експериментальні дослідження

3.1 Програма та методика експериментальних досліджень

3.1.1 Планування експерименту

3.1.2 Методика обробки дослідних та статистичних даних

технологічний утилізація автотракторний постовий

Вступ

Актуальність теми. Автотракторна техніка (AT) є одним з основних джерел забруднення навколишнього середовища. Важливим завданням є зменшення шкідливого впливу цієї техніки на всіх стадіях її повного життєвого циклу, включаючи видобуток сировини, отримання матеріалів, палива та електроенергії для виробництва, експлуатацію та утилізацію. Автотракторна техніка, що вийшла з експлуатації , являють собою значну загрозу для навколишнього середовища з огляду на її великої кількості, значної маси та наявності в ній токсичних речовин, які здійснюють тривалий негативний вплив, як на здоровя людей, так і на екосистеми.

Відходи, які утворюються при утилізації автотракторної техніки, характеризуються більшою неоднорідністю за обсягом, складом і динаміці утворення, всі вони при неправильному зберіганні завдають значної шкоди навколишньому середовищу. Проблема збору та утилізації AT безпосередньо зачіпає питання екології та охорони навколишнього середовища. Незалучена у збір та утилізацію AT містить велику кількість елементів, що негативно впливають на навколишнє середовище: елементи, що містять свинець; відпрацьоване маслило і забруднені палива; технічні рідини; пластики і т.д. Данні елементи в більшій чи меншій мірі впливають на такі компоненти навколишнього середовища як земельні і водні ресурси, атмосферу. Повноцінна утилізація, техніки що вибула з експлуатації та її компонентів, повязана з розробкою технологій, що дозволяють добитися максимально можливого рівня повторного використання ресурсів. Реалізація ресурсозберігаючих технологій утилізації AT краща і можлива не тільки в умовах ломозаготівельних підприємств, але і на виробничих площах станцій технічного обслуговування та ремонту автомобілів, машинно-технологічних станцій, ремонтних заводів, що припускають диверсифікацію своєї діяльності для подолання кризових явищ останнього часу.

Обєкти дослідження. Вибула з експлуатації техніка , агрегати , вузли та матеріали, технологічне обладнання, підприємства з утилізації автотракторної техніки.

Методи дослідження. Теоретичні положення, викладені в роботі, основуваються на математичному апараті дослідження операцій, включаючи теорію масового обслуговування, теорію ймовірностей і математичну статистику.

Наукова новизна полягає в розробці технологічних процесів утилізації автотракторної техніки, що дозволяють досягти максимально можливого рівня повторного використання матеріальних ресурсів при раціональних трудових і фінансових витратах і мінімальному негативному впливі на навколишнє середовище.

На захист виносяться найбільш значимі результати магістерських досліджень: результати досліджень з визначення структури парку, що вибула з експлуатації техніки; схема технологічного процесу утилізації автотракторної техніки, що дозволяє мінімізувати масу матеріалів, що потрапляють на поховання; математична модель оптимізації режиму роботи і характеристик постів і ділянок підприємства утилізації з урахуванням ймовірнісного характеру потоку вимог на утилізацію і тривалості їх виконання; результати визначення тривалості як всього технологічного процесу утилізації, так і окремих операцій для декількох видів техніки, включаючи трактор, вантажний і легковий автомобіль; концепція і основні характеристики мобільного поста утилізації автотракторної техніки; результати оцінки скорочення екологічної шкоди від недопущення потрапляння компонентів утилізуємої техніки в навколишнє середовище і економічного ефекту від діяльності модельного підприємства на прикладі Житомирської області.

Практична цінність роботи. Запропонований підхід дозволяє виробляти проектування технологічних ліній і окремих постів утилізації автотракторної техніки для існуючих і створюваних підприємств технічного сервісу з урахуванням досягнень наукової організації праці, економії матеріальних і трудових ресурсів, мінімізації негативного впливу на довкілля та регіональних особливостей парку техніки, яка списується.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опубліковані в 1 науковій праці.

Структура та обсяг роботи. Магістерська робота складається із вступу 4 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який налічує 111 найменувань. Роботу викладено на 114 сторінках основного тексту, на яких розміщено 23 рисунки та 21 таблиця.