Розробка технології промислового культивування вакцинного штаму ротавірусу мавп SA-11 та поверхневозалежної культури клітин свинячої нирки ембріональної версинізованої. Оптимальна інфікуюча доза вакцинного штаму ротавірусу, концентрації субстрату глюкози.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття ступеня кандидата технічних наукРобота виконана в Національному університеті харчових технологій МОН України Науковий керівник кандидат технічних наук, доцент Салюк Анатолій Іванович, Національний університет харчових технологій МОН України, доцент кафедри біохімії та екології харчових виробництв Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Карпов Олександр Вікторович, Національний університет харчових технологій МОН України, професор кафедри біотехнології мікробного синтезу кандидат технічних наук, Думанський Валентин Дмитрович, Державне підприємство "Центр імунобіологічних препаратів" МОЗ України, заступник директора Захист відбудеться "31__" __травня__ 2006 р. о _14-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.03 при Національному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м.Для виробництва культуральних противірусних вакцин та багатьох діагностичних тест-систем використовують вірусні антигени, отримані за технологією культивування культур клітин тварин та вірусів. Про важливість розвязання цього питання свідчать дані ВООЗ, згідно яких, в світі на ротавірусний гастроентерит припадає одна чверть усіх смертельних випадків від гострих кишкових інфекцій, в той час як в Україні більшість випадків ротавірусної інфекції залишається не діагностованою внаслідок недоступності тест-систем на ротавірусну інфекцію. На основі використання антигенів ротавірусу мавп SA-11, специфічних як для людини, так і для тварин, вже розроблено та рекомендовано до виробництва інактивовану протиротавірусну вакцину ветеринарного призначення “РІП-4”. Раніше було також продемонстровано, що для пасивної імунізації дітей проти ротавірусного гастроентериту може бути використане гіперімунне молоко, отримане від корів, імунізованих ротавірусними антигенами. Проте, на сьогодні, через використання класичної технології культивування ротавірусів на культурі клітин у матрасах собівартість виробництва антигенів ротавірусу мавп штаму SA-11 досить висока, що гальмує широке розповсюдження протиротавірусної вакцини серед сільськогосподарських господарств України та подальшу розробку тест-систем та вакцин на основі використання даних антигенів.Визначення кількості іммобілізованих на поверхні насадки клітин проводили із використанням колориметричного методу для визначення проліферативної активності клітин шляхом їх інкубації з розчином редокс індикатора резазурина. Дослідження впливу концентрації субстратів росту на вихід кількості клітин проводили за методом початкових швидкостей росту. При дослідженні можливості інокуляції ПКК СНЕВ на поверхню ПЕП у малих посівних кількостях клітин, було виявлено, що фази латентного росту культури при посівних кількостях клітин: від 25 до 200 тис. клітин/мл, сильно розтягнуті (до 48 годин), у той час, як при вищих посівних кількостях, фаза латентного росту коротша (до 24 годин). Визначення кількості живих клітин ПКК СНЕВ на 48-72 годину після інокуляції на ПЕП показало, що при посівних кількостях клітин до 100 000 клітин на один мілілітр поживного середовища (чи до 50 000 клітин на см2 ПЕП), клітини ПКК СНЕВ не здатні адаптуватися до умов культивування. У свою чергу, при інокуляції ПКК СНЕВ на ПЕП у кількості 200 000 клітин/мл хоч і спостерігається подовжена lag-фаз, проте на 96 годину культивування питома швидкість росту культури близька до питомої швидкості росту для більших кількостей клітин в інокуляті: для посівної кількості 200 000 клітин - 0,29 год-1, а для більших кількостей - від 0,17 год-1 до 0,2 год-1, на відміну від повної зупинки росту при менших посівних кількостях клітин.У дисертації подані теоретичні узагальнення і нове розвязання наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності процесів культивування культур клітин тварин і вірусів, зокрема у розробці ефективних методів культивування поверхневозалежних клітин на поверхнях полімерів та оптимізації режиму окисного покращення біоафінності носіїв, а також в оптимізації складу поживних середовищ щодо концентрацій основних ростлімітуючих субстратів, визначенні оптимальних умов інокуляції БА. Підібрано матеріал - плівку з поліетилену низької щільності (ГОСТ 10354-82), поверхня якої придатна для культивування ПКК тварин in vitro. Визначено оптимальну інфікуючу дозу ротавірусу мавп штаму SA-11 під час його культивування у клітинах ПКК СНЕВ, які зростають на поверхні плівки поліетилену.