Аналіз процесів електрохімічної та хімічної корозії деталей сільськогосподарських машин. Обґрунтування концепції створення хімічних сполук для здобуття поліфункціональних коштів захисту сільськогосподарської техніки від корозійно-механічного руйнування.
Аннотация к работе
Використання їх як інгібіторів корозії і цільових добавок в моторні палива, масла і консистентні мастила дозволяє надати твердих поверхнях антикорозійні, гідрофобні, протизносні, протизадирні і інші властивості. Мета роботи: на підставі теоретичних досліджень розробити концепції створення та технологію органічного-синтезу базового хімічної сполуки для засобів захисту від корозії і зносу, розробити нові захисні засоби і технології їх застосування для підвищення надійності сільськогосподарської техніки. Провести аналіз фізико-хімічних процесів на межах розділу фаз: електрохімічної та хімічної корозії, зносу, тертя, адгезії і т.д. Дослідити властивості отриманих хімічних сполук та визначити перспективи їх застосування як основи при розробці поліфункціональних засобів захисту від корозії та зносу. Розробити захисні засоби від корозії та зносу на основі отриманих хімічних сполук, а також технології їх застосування з використанням нанотехнологій.Зберігання СГТ є одним з етапів експлуатації, при якому невикористовувані за призначенням машини та обладнання містяться в заданому стані в спеціально відведених для їх розміщення місцях, де забезпечується їх збереженість і збереження протягом встановлених строків . Зберігання СГТ включає: - постановку техніки - на зберігання (комплекс організаційно-технічних заходів щодо забезпечення її збереженості); утримання техніки на зберіганні (комплекс організаційно-технічних заходів з підтримання її в заданому стані, що забезпечує збереженість і зберігання протягом встановлених строків зберігання); При зберіганні СГТ повинна міститися в спеціально обладнаних місцях: опалюваних (ОП) або неопалюваних (НП) сховищах , під навісом або на відкритих майданчиках (ВМ). Зовнішні фактори визначають умови протікання корозії під впливом навколишнього повітряного середовища, такий процес прийнято називати атмосферної корозією [4...7].Аналіз умов роботи зернозбиральних комбайнів, тракторів та іншої техніки дозволив виявити основні фактори, що викликають руйнування деталей, складальних одиниць і спряжень [30]: - агресивність і абразивність зовнішнього середовища, що зумовлюють наявність частинок ґрунту і добрив на поверхнях СГТ; Постійний вплив комбінацій зазначених факторів викликає різноманітні руйнування. 3 років експлуатації дозволяє зробити висновок: корозійного впливу навколишнього середовища в тій чи іншій мірі схильні більше 70...80 % деталей і складальних одиниць цих машин. Корозійні руйнування, викликаючи втрату маси, змінюючи шорсткість поверхонь деталей, інтенсифікують знос сполучень, знижують міцність від утоми , викликаючи появу численних тріщин і розривів металу, особливо в тонколистових металоконструкціях і зварних зєднаннях. Аналіз критеріїв граничного стану систем, агрегатів і складальних одиниць зернозбирального комбайна СК-5 показав, що такі ресурсні відмови, як граничні деформації корпусів жатки, похилої камери і молотарки, зноси, тріщини, злами сполучень і складальних одиниць основних систем і агрегатів, викликані спільним впливом механічних і кліматичних навантажень навколишнього середовища і супроводжуються корозією металу.Інгібітори всіх типів є ПАР, які за олеофільно-гідрофільному або гідрофільно-ліпофільного балансу і критичній концентрації міцелоутворення в полярному (водневому) або малополярному (вуглеводневому) середовищі ділять на пять груп [50...54]. По відношенню до нафтопродуктів розрізняють захисні (консерваційні) властивості ІК - здатність захищати метали від корозії в тонкій плівці в системі «метал-нафтопродукт-електроліт», де переважає електрохімічна корозія, і протикорозійні властивості (корозійну агресивність) в системі «метал-нафтопродукт». Із загальної кількості ІК, які виробляються і застосовуваються до 80 % складають МІК - захисні і протикорозійні присадки, які використовуваються, головним чином, для інгібування нафтопродуктів - бензинів, дизельних і реактивних палив, масел, а також консистентних мастил - (КСМ), плівкоутворюючих інгібірованих сумішей (ПІС), захисних водовиштовхуючих сумішей (ЗВВС); мастильно-охолоджуючих технологічних засобів (МОТЗ), деяких видів грунтовок, лаків і фарб [53]. До МІК акцепторного дії відносяться такі інгібітори, як БМП (алкіларилсульфоамід сечовини), СІМ (сукцінімід сечовини), Карбин-1, Карбин-2 (синтетичні сульфонати), основа Манніха (продукт конденсації алкілфенолу, формальдегіду, диетилентріаміну і олеїнової кислоти), МСДА-1, МСДА-2, МСДА-11, МСДА-16, МСДА-18, МСДА-20, М-1, М-2 та ін. До МІК екрануючого дії відносяться: сіль СЖК фракції С10-С12 і сечовини (компонент ПС); окислений петролатум (ІК до мастил, смазкам і ПИНС); ланолін (компонент ПИНС); випускалися раніше за ГОСТ 10584-63 інгібітори МНІ-3 (слабоокислий петролатум), МНІ-5 (отримують екстрагуванням кисневмісних продуктів легким маслом з МНІ-3) і МНІ-7 - окислений церезин (ІК в консистентних мастилах ПВК, ГОИ-54П); складні ефіри диетиленгліколю і ?-розгалужених СЖК С5-С9; кислі ефіри двоосновних кислот; поліефіри та ін [48...50].ВІК застосовують при інгібува
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СТАН ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1. Аналіз зберігання та протикорозійного захисту сільськогосподарської техніки
1.2 Особливості корозії і зносу техніки в сільському господарстві
1.3 Огляд засобів захисту від атмосферної корозії
1.3.1 Маслорозчинні інгібітори корозії
1.3.2 Водорозчинні інгібітори
1.4. Нанотехнологічні добавки в мастильні матеріали
1.5 Висновки і завдання досліджень
РОЗДІЛ 2. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СТВОРЕННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ВІД КОРОЗІЇ І ЗНОСУ
2.1 Процеси на межі розділу фаз
2.2 Ювенільна поверхня металу
2.3 Молекули ланцюгової будови та їх властивості
2.3.1 Структура і властивості метиленових ланцюгів
2.3.2 Метиленовий ланцюг як пружна система
2.3.3 Фізико-хімічні властивості фторвуглецевих ланцюгів
2.4 Висновки
РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Програма дослідження процесів корозії
3.2 Методика дослідження захисних властивостей контактних інгібіторів корозії
3.2.1 Методика електрохімічних досліджень
3.2.2 Гравіметричний метод
3.3 Висновки
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ АНАЛІЗ
4.1. Антикорозійні властивості і біостійкість боратів етаноламінів
4.1.1 Корозійні дослідження
4.1.2 Електрохімічні дослідження
4.1.3 Дослідження біостійкості
4.2 Антикорозійні властивості боратів єтаноламідів карбонових кислот
4.3 Електрохімічні дослідження боратів єтаноламідів карбонових кислот
4.4 Висновки
РОЗДІЛ 5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗРОБЛЕНИХ ЗАХИСНИХ ЗАСОБІВ І ТЕХНОЛОГІЙ