Огляд процесу розроблення системи для прискорення і спрощення етапів проектування прикладних систем; підвищення якості програмного продукту і відповідного інструментарію: напрями розвитку інтерфейса користувача; механізм формування візуальних формалізмів.
Аннотация к работе
Національна академія наук УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Робота виконана в Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України. Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук КЛИМЕНКО Віталій Петрович, Інститут проблем математичних машин та систем НАН України, перший заступник директора, кандидат фізико-математичних наук, доцент ГОРОХОВСЬКИЙ Семен Самуїлович, Національний університет “Київо-Могилянська академія”, директор Інформаційно-компютерного центру. Захист відбудеться 23.02.2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.194.02 при Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України за адресою: 03680, МСП, Київ 187, проспект Академіка Глушкова, 40.За наявності конкуренції час життя програмного продукту (ПП) на ринку визначається якістю продукту загалом, а щодо інших рівних характеристик - організацією інтерфейсу користувача (ІК). Такі тенденції визначають розробку засобів і механізмів інтеграції інтелектуального ІК (під якою зазвичай розуміють впровадження інтелектуальних агентів на етапі модифікації або еволюції) в існуючі ПП або їх розробку з урахуванням подальшої інтеграції. В рамках спіральної моделі життєвого циклу програмного продукту (ЖЦПП) зазвичай використовується RAD-методологія (Rapid Application Development), що передбачає невелику команду програмістів (від 2 до 10 чоловік), короткий виробничий графік (від 2 до 6 місяців) та ітеративний цикл взаємодії з замовником, при якому уточнюються та реалізуються вимоги до продукту. Звідси випливає актуальність розробки низки ефективних інструментів обєктно-орієнтованого проектування у межах RAD-методології, насамперед засобів побудови обєктно-орієнтованих МПРО, які не тільки адекватно відображають властивості та взаємозвязки реальних обєктів, але й мають механізми підтримки етапів ЖЦПП. Дисертація виконувалась за планом наукових досліджень в рамках бюджетних науково-дослідних тем Інституту кібернетики імені В.Глушкова НАН України ”Розробка методів подання знань та реалізація інструментарію підтримки інтелектуального інтерфейсу“ (шифр державної реєстрації 0194U009540), “Розробка методів конструювання і адаптації інтерфейсів користувача у професійних програмних системах“ (ДР 0196U005086), ”Розробка методів інтерфейсу користувача з сукупністю раціональних агентів“ (ДР 0199U001032), ”Розробка інструментарію прототипування застосувань за алгебро-граматичними специфікаціями моделі предметної області“ ДНТП 06.02 ”Нові технологічні засоби підтримки і прийняття рішень.Кожна з абстракцій має єдине фреймове подання (рис.1), конкретизація ”обєкт“ здійснюється установкою типу абстракції(для абстракцій-дій існує єдиний тип, що задається в Індивідуальність.Тип функція; для абстракцій-сутностей задані три типи - клас, обєкт, поле. Вплив визначає, як обєкт виступає ініціатором впливу, і має структуру {{Умова‘ "}Дія_Ід{Блок‘-"}}. Виконання визначає, що обєкт є кінцевою точкою впливу, і має структуру: {{Блок‘ "}Дія_Ід{Умова‘-"}}. В слоті Реалізує запис має вигляд {Реаліз Абстракція}, де Реаліз має тільки одне стандартне значення клас, в цьому випадку Абстракція задає клас, що реалізується обєктом (val(Тип)=обєкт). Надалі використані евристичні критерії якості до структури МПРО в цілому: низький звязок, що встановлюється між обєктами різних ієрархій; високий звязок підобєктів; достатність (функціональна) звязків обєкту; простота (ненадмірність) звязків, обєктів, умов; повнота (ефективна необхідність) звязків обєктів.