Поняття та передумови розвитку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), її види та суб’єкти. Організаційна структура управління ЗЕД України, методи та напрями державного регулювання, проблеми та шляхи розвитку. Відповідальність за порушення законів про ЗЕД.
Аннотация к работе
Але в першу чергу вона є основною складовою життєдіяльності суспільства, бо господарювання завжди було, є і буде. Тож нормальне функціонування і розвиток сфери господарювання та підприємництва в економіці будь-якої країни потребує наявності певних державних гарантій і механізмів. У звязку з наявністю в господарському кодексі України значної кількості нових положень концептуального характеру виникає необхідність їхнього тлумачення, визначення сутності та особливостей змісту в нових умовах, співвідношення його з Цивільним Кодексом України. Питання вдосконалення законодавства щодо державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності знаходиться в центрі уваги наукової і громадської думки з моменту отримання Україною незалежності. Особливо гострою є ця проблема на сьогоднішній день, коли Україна отримала членство в Світовій Організації Торгівлі та знаходиться на шляху до Євросоюзу.Тому відповідно, усі держави повинні регулювати свою зовнішньоекономічну діяльність, щоб досягти дотримання в першу чергу своїх інтересів. Світовий досвід свідчить, що навіть у промислово розвинутих країнах існує обєктивна необхідність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Держава насамперед, закликана, захищати інтереси своїх виробників, вживати заходів для збільшення обсягів експорту, залучення іноземних інвестицій, збалансування платіжного балансу, валютного регулювання, і що особливо важливо - приймати законодавчі акти, що встановлюють правила здійснення зовнішньоекономічної діяльності, і контролювати їх неухильне дотримання [7, ст.500]. На всіх історичних етапах розвитку держави зовнішньоекономічна діяльність впливала на вирішення економічних проблем на різних рівнях: народного господарства в цілому, окремих регіонів, обєднань, підприємств. До головних цілей державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні належать: - забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку країни;Орієнтовний перелік видів зовнішньоекономічної діяльності, які можуть здійснюватися субєктами цієї діяльності в Україні, закріплює стаття 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [8, ст.62]. Експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним субєктам господарювання (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних субєктів господарювання товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та та організаціями України, розташованими за її межами. У зовнішньоекономічній діяльності можуть брати участь також зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичної особи, утворені в Україні органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Стаття 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлює, що всі субєкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак, та визначає умови реалізації права на здійснення ЗЕД [8, ст.62].Згідно Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території [8, ст.62]. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно забезпечити: - захист економічних інтересів України і законних інтересів субєктів зовнішньоекономічної діяльності; Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за допомогою законів України, актів тарифного та нетарифного регулювання, економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансових, кредитних та ін.), рішень недержавних органів управління економікою, які ухвалюються відповідно до їхніх статутних документів, договорів, що укладаються між субєктами зовнішньоекономічної діяльності [23, ст.236]. Зважаючи на те, що основними видами зовнішньоекономічної діяльності є зовнішня торгівля, фінансово-кредитні операції, підприємницька діяльність, науково-технічна кооперація з іноземними підприємцями, надання їм різноманітних послуг, то ці напрями діяльності регулюються, з одного боку, державою в особі її органів, а з іншого - недержавними органами управління економікою (біржами, торговельними палатами, спілками тощо) та самими субєктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі укладених між ними координаційних угод [18, с.17-27]. У компетенцію Верховної Ради України входить ухвалення та зміна законів, затвердження основних напрямів зовнішньоекономічної політики та структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, укладання міжнародних угод, установлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності тощо.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль в розвитку України
1.1 Поняття та передумови розвитку зовнішньоекономічної діяльності
1.2 Зовнішньоекономічна діяльність, як вид господарської діяльності України
1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності та її субєкти
Розділ 2. Система та методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
2.1 Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю Україні, методи та напрями державного регулювання
2.2 Відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
Розділ 3. Стратегія, проблеми та шляхи розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні
3.1 Проблемні питання державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні та шляхи вирішення
3.2 Напрями, шляхи розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні