Вивчення особливостей механізму передачі навантаження. Розробка ортодонтичного мініімплантату з урахуванням особливостей будови кортикального і губчастого шарів альвеолярної кістки верхньої й нижньої щелеп. Створення якірної системи з опорою на нього.
Аннотация к работе
«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович, Харківський національний університет ім. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Покровський Марко Михайлович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, професор кафедри стоматології дитячого віку; Захист відбудеться «8» лютого 2010 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м.Використання ортодонтичних мініімплантатів має ряд переваг: компактний розмір дозволяє розміщувати їх практично в будь-якій частині альвеолярного відростка; хірургічний етап є найменш травматичним у порівнянні із стандартною методикою за рахунок установки мініімплантата безпосередньо через слизову оболонку, без відшаровування слизово-окістного клаптя; надійна первинна стабільність мініімплантатів дозволяє навантажувати їх відразу ж після установки; операція видалення мініімплантата по закінченню ортодонтичного лікування не вимагає спеціального підходу і малоінвазивна; невисока вартість мініімплантатів. Проте, є і недоліки, такі як: різноманітність мініімплантатів, а також комплектації наборів для їх установки утрудняють вибір необхідного імплантата; існуючі системи мініімплантатів не передбачають одночасну фіксацію декількох ортодонтичних силових елементів; складність фіксації прямокутних ортодонтичних дуг до надясеневої частини мінііплантатів скорочує показання до їх застосування; великий відсоток відторгнення (до 40%) приводить до збільшення термінів ортодонтичного лікування; значний відсоток поломок (до 20%) мініімплантатів діаметром 1,2 мм; внутрішньокісткові імплантати можна навантажувати після завершення процесу остеоінтеграції; велика вартість внутрішньокісткових імплантатів. Ці недоліки зявилися передумовою до створення вітчизняного ортодонтичного мініімплантата і на його основі нової якірної системи, які за рахунок зміни конструкції повинні забезпечити нетравматичну надійну первісну фіксацію імплантату в кістці, найбільш раціональний розподіл функціонального навантаження на імплантат, високу ефективність і скорочення строків лікування і реабілітації пацієнтів. Розробити якірну систему з опорою на ортодонтичний мініімплантат для посиленого анкоражу при переміщенні групи зубів. Запропонований метод комплексного апаратурно-хірургічного лікування пацієнтів з аномаліями зубо-щелепної системи брекет-технікою в період постійного прикусу з використанням опори на ортодонтичні мікроімплантати і якірну систему дозволяє істотно поліпшити динаміку лікувального процесу, а саме: усуває небажані переміщення опорних зубів; має низький відсоток ускладнень мікро імплантації; дозволяє індивідуалізувати підбір мікроімплантата залежно від умов в області імплантації; може бути застосований як метод вибору при апаратурно-хірургічному лікуванні гнатичних форм аномалій прикусу.На відміну від інших конструкцій мініімплантатів, які мають одноманітні розміри внутрішньокісткової частини, занурювана в кістку частина розробленого мініімплантата складається з двох діаметрів: розташованого усередині компактного шару альвеолярної кістки і другого - розташованого усередині губчастого шару. Великий вибір різновидів мініімплантатів залежно від довжини шийки, довжини кортикальної і губчастої частини дозволяє встановлювати ці мініімплантати в будь-якій частині альвеолярного відростка верхньої і нижньої щелепи шляхом вибору раціональних розмірів. Для дослідження напружено-деформованого стану кісткової тканини в області установки кріпильних елементів ортодонтичного мініімплантата нами була розроблена модель, яка складається з наступних частин: кортикальна кістка, губчаста кістка, кріпильний елемент. Для проведення другої групи досліджень початкова модель була перетворена в нові моделі, які відрізнялися по кроку спіралі на кріпильних елементах (величина кроку - 0,5 мм, 1,0 мм, 1,5 мм), але мали однакову кількість витків спіралі (5 шт.) і однаковий зовнішній діаметр кріпильного елементу (1,0 мм). Для вивчення механічних властивостей матеріалу мініімплантата, компактної і губчастої кістки нами була використана кінцево-елементна модель взаємодії мініімплантата і щелепи, в яку закладалися реальні властивості пружнопластичності кортикального шару і губчастої кістки, які можуть бути апроксимовані набором констант теорії пружності: модуль Юнга Е.; коефіцієнт Пуассона; гранічне значення текучості; гранічне значення міцності.