Розробка нових конструкцій водорозподільних вузлів і дощувальних насадок для використання на водопровідному трубопроводі дощувальних агрегатів. Витратні характеристики і показники якості дощу розроблених дощувальних насадок, оптимізація їх розміщення.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук06.01.02 - Сільськогосподарські меліорації (технічні науки) Робота виконана в Інституті гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук (УААН ) Науковий керівник: доктор технічних наук, старший науковий співробітник ГРИНЬ Юрій Іванович, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, завідувач відділу зрошувальних систем Захист відбудеться “22” січня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.362.01 при Інституті гідротехніки і меліорації УААН за адресою: 03022, м.Крім того, відсутність методичних основ розрахунку оптимальних параметрів дощувальних насадок та оптимізації схем їхнього розміщення у дві лінії на водопровідному трубопроводі з урахуванням заданої структури дощу не дає змоги впроваджувати ґрунтозахисну технологію поливу та створювати нові модифікації двоконсольних агрегатів із різними витратами води та шириною захвату. Удосконалення методів розрахунку конструктивних параметрів агрегата ДДА-100МА дасть можливість створювати двоконсольні дощувальні агрегати фронтальної дії нового покоління, які забезпечуватимуть раціональне використання води з високою якістю та рівномірністю поливу на різних за водопроникністю типах грунту. удосконалено методику розрахунку оптимальних типорозмірів дощувальних насадок і дюз та схем їхнього розміщення уздовж водопровідного трубопроводу ДДА-100МА на основі забезпечення заданої точності витрат води, зниження енергоємності поливу, підвищення рівномірності розподілу шару та структури штучного дощу; Наукові результати, викладені в дисертації, автор одержав особисто на основі проведеного аналізу конструкцій робочих органів дощувальних машин, узагальнення досвіду їхньої роботи, проведення лабораторних і польових досліджень і встановлення основних конструктивних та гідравлічних параметрів розроблених водорозподільних вузлів і дощувальних насадок секторної дії; розроблено методику розрахунку оптимальних типорозмірів дощувальних насадок і дюз та схем їхнього розміщення уздовж трубопроводу агрегата ДДА-100МА з різною витратою води; встановлено функціональну залежність коефіцієнта ефективного та недостатнього поливу від швидкості вітру для удосконаленого і серійного агрегата ДДА-100МА. Дослідження Алферова Ю.В., Кліменка Л.І., Поляшова Ю.А., Штангея А.І. в напрямку покращання якості поливу ДДА-100МА через зміни характеру розподілення штучного дощу не знайшли широкого впровадження у виробництві, що пояснюється відсутністю методичних основ розрахунку оптимальних параметрів дощувальних насадок та оптимізації схем їхнього розміщення уздовж водопровідного трубопроводу з урахуванням заданої структури дощу, точності витрат води та умов експлуатації агрегата.Обгрунтовано використання нових низькоінтенсивних модифікацій агрегата ДДА-100МА з витратами води 60, 80, 100, 130 л/с, які дають змогу порівняно з серійним агрегатом зменшити енергетичну дію крапель дощу на грунт і розширити діапазон використання їх на ділянках зрошення з різною водопроникністю грунту. Розроблено математичну модель розрахунку оптимальних типорозмірів дощувальних насадок і дюз та схем їхнього розміщення на водопровідному трубопроводі агрегата ДДА-100МА з врахуванням напору і витрат води, що забезпечує новим модифікаціям агрегата високу рівномірність поливу та якісну структуру крапель дощу (Н/d =1700-2400) уздовж водопровідного трубопроводу з відносною похибкою витрат води у межах 5%. Дослідження різних типів дощувальних насадок показали перспективність використання на агрегаті ДДА-100МА розроблених насадок секторної дії діаметром отвору 9, 10, 11, 12, 13, 14 мм. Визначено, що для удосконаленого агрегата ДДА-100МА з витратами води 60, 80, 100 і 130 л/с оптимальним на вході в трубопровід буде напір води відповідно 38, 27, 29, 30 м з похибками витрати води 0,45; 1,0; 1,6; 0,8 %. Втрати води на випаровування та знос вітром для серійного агрегата становлять 11,4%, для удосконаленого агрегата з витратами води 130 л/с відповідно 3,5%, з витратами води 100 л/с - 1,5%, з витратами води 80 л/с - 5,6%, з витратами води 60 л/с - 4,4%.