Поява та розвиток імовірнісних структурно-логічних методів. Основи імовірнісних структурно-логічних моделей складних систем. Основи управління ризиком, методики розрахунку ризиків об"єкта підвищеної небезпеки. Алгоритми оцінки стану безпеки підприємств.
Аннотация к работе
Національна Академія Наук УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Робота виконана в Інституті проблем моделювання в енергетиці ім. Науковий керівник доктор технічних наук, старший науковий співробітник Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Захист відбудеться “21” травня 2007 р. о 14оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.185.02 в Інституті проблем моделювання в енергетиці ім.Однією з найбільш важливих областей життєдіяльності людства, що викликає незмінний інтерес, є безпека та її дослідження фахівцями різних галузей. Техногенні ризики створюють основне антропогенне навантаження на екологічні системи, тому розрахунки та запобігання ризику, управління ризиками стають найважливішими державними задачами. Визначення чинників, що найсильніше впливають на імовірність небажаної події, вибір варіантів найбільш ефективного управління ризиком і, як результат, ефективне запобігання надзвичайним ситуаціям стають умовою функціонування не тільки складних технічних систем, але й багатьох інших, в тому числі, соціогенних систем. Таким чином, одержання нової та уточнення існуючої інформації про випадкові процеси в надзвичайних ситуаціях й небезпечних випадках на виробництві, побудова структурно-логічних стохастичних моделей і перевірка їх застосування до описів випадкових процесів, розробка на їх основі методів та методик оцінок ризику є актуальним питанням моделювання, вирішення якого сприятиме не тільки розширенню теоретичних уявлень про механізми випадковості на виробництві, але також - розвитку методів запобігання небажаних подій в усіх областях техніки і технології. Представлена дисертація виконувалась у відповідності до тематичного плану Інституту державного управління в сфері цивільного захисту (ІДУ ЦЗ) МНС України в рамках науково-дослідної роботи за темою: “Розробка змістової частини галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо освіти з питань цивільної оборони, охорони праці, екології та безпеки життєдіяльності” 2002 р., що є частиною комплексної науково-дослідної програми на виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту" від 26.07. 2001 р. за №874.Метою створення математичної імовірнісної моделі є визначення найбільш значимих подій і їхніх поєднань, що приводять до НВ, визначення на основі отриманих знань політики підприємства у сфері екологічної безпеки, заходів щодо зниження ризиків виробництв, а також визначення інтегральної оцінки стану безпеки регіону шляхом системного вивчення моделі. Нехай в регіоні, або місті існує k виробництв, для кожного виробництва існує i уражаючих факторів виробничого процесу і j вихідних подій для кожного випадкового процесу уражаючого фактора. В третьому розділі наводяться теоретичні основи управління ризиком, узагальнено, систематизовано та методологічно опрацьовано методики розрахунку ризиків ОПН, з врахуванням імовірних помилок людини-оператора (вперше на Україні), що покладено в основу концепції законодавства України про управління ризиком, розробленою за участю автора Доведено, що задача управління ризиком при використанні імовірнісного структурно-логічного моделювання зводиться до задачі пошуку екстремуму з обмеженнями, рішення якої можливе різними відомими методами. Початкові умови для розрахунків за методикою представлені у виді, що звичайно мають місце на виробництві до декларування: проведена ідентифікація ризиків й розроблено план ліквідації аварійних станів (ПЛАС); ідентифіковано n факторів небезпек, Sn сценаріїв по кожній, kn можливих кінцевих станів (КС), які відомі; умови переходу від сценарію Sn-k до сценарію Sn невідомі, нечітко визначені системи безпеки (СБ), їх стан та роль оператора в аварії; правильні дії персоналу відомі з ПЛАС. Для кожної СБ будується дерево відмов (ДВ), відповідно до загального алгоритма побудови ДВ та проводиться його аналіз з дотриманням наступних умов: обовязкове урахування людського чинника (ЛЧ), проводиться попередня підготовка даних, в т.ч.: урахування остаточного ресурсу, даних статистики підприємства відмов обладнання й помилок персоналу, при недостатній статистиці підприємства використовуються Байєсовські методи урахування відмов відповідно до статистики галузі, при аналізі ДВ обовязкове отримання множини мінімальних перерізів (МП), обовязково проводиться аналіз важливості, вибір типів розрахунків проводиться в залежності від режиму роботи елементів і системи в цілому.