Державно-приватне партнерство як інструмент залучення інвестицій, подолання кризових явищ та вирішення соціально-економічних проблем регіонів. Взаємовідносини приватних та державних учасників інвестиційних проектів: розподіл ризиків, відповідальність.
Аннотация к работе
Розробка механізму залучення інвестицій в економіку регіону на основі державно-приватного партнерстваВизначено, що механізм державно-приватного партнерства є сучасним і затребуваним інструментом залучення інвестицій, за допомогою якого можна забезпечити подолання кризових явищ й вирішити багато нагальних соціально-економічні проблеми регіонів. Встановлено, що механізми державно-приватного партнерства стануть основою для рівноправних відносин приватних та державних учасників довгострокових інвестиційних проектів (ЖКГ, мости, дороги, порти тощо), дозволять ефективно розподілити ризики, відповідальність, а також використовувати поєднання переваг підприємницької ініціативи та державного контролю.Державно-приватне партнерство (ДПП) визначено серед ключових механізмів реалізації політики модернізації економіки України, вирішення важливих соціально-економічних проблем.Державно-приватне партнерство вже протягом двадцяти років є тим механізмом, з допомогою якого держави успішно вирішують завдання з ефективного управління, модернізації та розвитку соціально важливих інфраструктурних обєктів. Як показала українська практика, в умовах кризи держава здатна знизити ризики для інвесторів, які вкладають гроші в спільні з державою проекти. З точки зору держави обєднання фінансових ресурсів державного та приватного секторів дозволяє вирішувати цілий ряд важливих завдань: підвищення ефективності розбудови і управління інфраструктури; максимізація, на вкладені ресурси; витрачання державних фінансових ресурсів в сучасних умовах задля їх економії в майбутньому; концентрація інвестицій у ключових для суспільства проектах; передача значної частини ризиків до приватного сектора; стимулювання інноваційної діяльності через механізми конкуренції. Для досягнення ефективності взаємодії бізнесу та влади при реалізації інвестиційних проектів можуть використовуватися наступні моделі: поділ тягаря витрат при реалізації проектів, повязаних з пайовою участю держави коштами державного бюджету у фінансуванні; спільна діяльність при реалізації проектів, в яких держава на частковій основі бере участь у статутному капіталі лізингової компанії, що здійснює закупівлю нової техніки; створення експертно-орієнтованого вартісного ланцюжка при реалізації проектів, спрямованих на виробництво та експорт складних технологічних систем, в рамках яких адміністративні ресурси держави забезпечують надання гарантій приватному банку; субсидування з коштів державного бюджету процентної ставки за кредитом, узятому недержавною компанією; просування приватних проектів, спрямованих на реалізацію державних інтересів на створеній державою майданчику для пошуку та взаємодії з іноземними партнерами, надання інформаційної та політичної підтримки в цій взаємодії. Методичні аспекти оцінки ефективності проектів ДПП повинні містити основні критерії ухвалення інвестиційних рішень за проектом, рекомендації щодо встановлення граничних значень для певних показників, їх диференціації залежно від рівня соціальної значущості проекту, умов його фінансування та інших факторів, а також з урахуванням інтересів усіх його учасників.Таким чином, механізм державно-приватного партнерства є сучасним і затребуваним інструментом залучення інвестицій, за допомогою якого можна забезпечити подолання кризових явищ й вирішити багато нагальних соціально-економічні проблеми регіонів.