Вивчення причин виникнення глибокої платіжно-розрахункової кризи в енергетиці України. Визначення напрямків підвищення ефективності та економічної сталості виробництва електричної енергії. Розробка основ комерціалізації державних підприємств енергетики.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АВТОРЕФЕРАТ дисертацїї на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНауковий керівник доктор економічних наук, професор Продіус Іван Прокопович, Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Осипов Василь Іванович, Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри кандидат економічних наук, доцент Кубликов Володимир Костянтинович, Одеський регіональний інститут державного управління Української академії державного управління при Президенті України, завідувач кафедри Захист відбудеться “3” липня 2003 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м.В нинішній час припинення спаду в енергетиці і переведення її на рейки ринкового розвитку наштовхується на гостру фінансову нестабільність. Відомо, що необхідною умовою стабілізації виробництва в енергетиці є структурна перебудова, яка передбачає підвищення ефективності виробництва, підвищення конкурентноздатності продукції на основі впровадження нових технологій і нової техніки. Іншою перешкодою на шляху стабілізації енергетики - величезна за своїми масштабами платіжно-розрахункова криза, що безперервно посилюється. В умовах, що склалися, необхідно терміново вирішувати низку наукових і практичних питань: як і чому виникла платіжно-розрахункова криза; якою мірою вона пов?язана із загальною економічною кризою і, зокрема, зі спадом виробництва в енергетиці; як виникнення кризи неплатежів впливає на вироблення обсягів електроенергії, її збут і розвиток паливно-енергетичного комплексу; які варто розробити рекомендації і що необхідно зробити для того, щоб подолати, або деякою мірою до можливо безпечних меж послабити платіжно-розрахункову кризу. Робота виконана у відповідності з тематичними планами науково-дослідних робіт Одеського національного політехнічного університету в 1996-2002 р.р. Її результати використані при виконанні НДР: №400-71 “Формування стратегії антикризового управління суб?єктами господарювання” (автором проведено діагностику регіональної енергетики), №1338-71 “Розробка концепції стратегічного маркетингу підприємства” (автором обгрунтовано варіанти сталості підприємства при розробці стратегії розвитку), №1345-71 “Розробка концепції реструктуризації підприємства” (автором сформовано варіанти трансформації вітчизняного промислового виробництва).Під економічною сталістю підприємства, на думку дисертанта, треба розуміти комплекс властивостей організаційної, інноваційної, логістичної, виробничої, фінансово-кредитної діяльності з урахуванням їх взаємовпливу і взаємодії, а також кількість продукції, що випускається, та її новаторські властивості, науково-технічну розвиненість матеріальної бази, стабільність всього спектру ресурсного забезпечення, розвиненість кадрового та інтелектуального потенціалів, наявність інноваційного менеджменту (рис.1). Дані розвитку вітчизняної економіки за останні 2 роки показують зростання обсягів виробництва на підприємствах по виробництву і збуту електроенергії у порівнянні з попередніми (90-ми) роками. В другому розділі “Сталий розвиток української енергетики на основі вдосконалення ринкового механізму” наведено дослідження, які дозволили визначити, що енергетика, як провідна галузь промисловості, представляє собою складне, багатопланове явище, що знаходиться під впливом багатьох соціальних, економічних і політичних факторів. Поєднання інтересів Центру і регіонів має подвійний характер: регіон виступає полігоном з локалізованими соціально-економічними, екологічними, демографічними та іншими процесами, які можуть загрожувати ЕБ України і мати територіально-диференційний характер їх появи: регіон - суб?єкт регулювання з боку Центру процесів, пов?язаних із забезпеченням ЕБ України, з одного боку, з іншого боку, в рамках кола повноважень, які мають, провідник власної енергетичної політики. Енергетична безпека територіального утворення (область, регіон, країна) - сукупність теперішнього становища умов і факторів, що характеризують стабільність, сталість і поступальність розвитку економіки території (країни), певної незалежності та інтеграції з економікою країни, що виражається в таких її проявленнях: можливості проводити власну енергетичну політику в межах країни (зрозуміло, що власне енергетична політика включає всі сфери життєдіяльності на території, у тому числі розвиток промисловості, науково-технічного потенціалу і т.д.