Розробка кремнієвого чотириелементного безкорпусного фотодіода, призначеного для комплектації систем орієнтації по лазерному світловому зонду - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 268
Фотоефект у р-n-переходах. Поняття та принцип дії фотодіоду, його функціональні особливості, різновиди та оцінка чутливості. Вибір матеріалу для виготовлення фотодіодів, опис конструкції, розрахунок можливості реалізації рівня фотоелектричних параметрів.


Аннотация к работе
Це повязано з високою стабільністю кремнієвих ФД, великим вибором кремнію для виготовлення ФД по питомому опору (від 1 Омхсм до 10000 Омхсм), високим рівнем планарно-дифузійної технології для виготовлення фоточутливих кристалів, широким спектральним діапазоном чутливості кремнієвих ФД (200 - 1100) нм, можливістю створення кристалів зі швидкодією (часом наростання (спаду) фотовідклику по рівню 0,1 - 0,9 від максимуму на довжинах хвиль (850 - 900) нм рівною десяткам наносекунд. Якщо випромінювання поглинається в р-області, то електрони, що знаходяться на відстані від p-n-переходу, меншій від їхньої дифузійної довжини Ln, зможуть досягнути його. Дірки, що генерувались поблизу поверхні n-області, дифундують в глибину і, являючись неосновними носіями зарядів для цієї області, підходять до області просторового заряду d p-n-переходу, захоплюються полем переходу в р-область. Якщо в момент часу t = 0 на ФД подати прямокутний імпульс світла, то струм через ФД зявляться після того, як збуджені світлом носії заряду дійдуть до р-n-переходу, тобто через час, рівний часу дифузії носіїв через базу. В загальному випадку інерційність визначається трьома процесами: часом дифузії нерівноважних носіїв через базу (фдиф), часом їхнього прольоту (дрейфу) через область обємного заряду р-n-переходу (фдр), фдр = d/Vcep, де Vcep - середня швидкість руху носіїв заряду, d - ширина області обємного заряду та постійною часу кола RC (ФRC), яка визначається опором бази і зарядною ємністю.В результаті проведених досліджень можливості реалізації вимог технічного завдання було встановлено, що оптимальним для розробки та виготовлення безкорпусного чотириелементного швидкодіючого фотодіода є використання кремнієвих монокристалічних епітаксійних пластин типу ВКС згідно ТУ 48-0533-005. Розрахунки показали можливість реалізації вимог як по струмовій монохроматичній чутливості, так і по швидкодії ФД. Невисоке значення чуливості (0,15 А / Вт) дозволило використати пластину з товщиною високоомного шару 20 мкм.

Вывод
В результаті проведених досліджень можливості реалізації вимог технічного завдання було встановлено, що оптимальним для розробки та виготовлення безкорпусного чотириелементного швидкодіючого фотодіода є використання кремнієвих монокристалічних епітаксійних пластин типу ВКС згідно ТУ 48-0533-005. Розрахунки показали можливість реалізації вимог як по струмовій монохроматичній чутливості, так і по швидкодії ФД. Невисоке значення чуливості (0,15 А / Вт) дозволило використати пластину з товщиною високоомного шару 20 мкм. Питомий опір високоомного шару - 600 Ом·см. Генерація носіїв заряду в високоомному шарі дозволила швидко (методом дрейфу) доставляти їх до p -n-переходу, що й забезпечило швидкодію ФД. Якби стояло завдання отримання вищої чутливості - слід було б використати пластини з товстішим епітаксійним шаром.

Виготовлені ФД були досліджені на предмет виконання технічного завдання. Вимірювання параметрів та характеристик розробленого фотодіода підтвердили повне виконання тпоставленого технічного завдання.

Загальний висновок - оптимальним для виготовлення чотириелементних швидкодіючих фотодіодів є використання епітаксійних кремнієвих пластин з тонким високоомним шаром.

Список литературы
фотодіод перехід фотоефект

1. И.Д. Анисимова, И.М. Викулин Полупроводниковые фотоприемники. Москва: Радио и связь, 1984. Стор. 2, стор. 47 - 65, стор. 94 -95, стор. 61, стор. 14.

2. В.Г. Дулин Электронные приборы. Москва: Энергия, 1977. Стор. 371.

3. М.А. Тришенков, А.И. Фример Полупроводниковые приборы и их применение, Москва: Советское радио, 1971. вып. 25. Стор. 161 - 162.

4. Р. Маллер, Т. Кейминс. Элементы интегральных схем. Москва: Мир, 1989. Стор. 45, стор. 288, стор. 296, стор. 486-487.

5. Т.Н. Крылова. Интерференционные покрытия. Ленинград: Машиностроение, 1973. Стор. 27.

6. Уиллардсон Р. Оптические свойства полупроводников. Моска: Мир, 1970. Стор. 488, стор. 321.

7. Гауэр Д. Оптические системы связи. Москва: Радио и связь, 1989. Стор. 313.

8. Зи С. Физика полупроводниковых приборов: Москва: Мир, 1984. Стор. 341.

9. П.Г. Орешкин. Физика полупроводников и диэлектриков. Москва: Высшая школа. Стор. 198, стор. 200, стор. 89, стор. 198.

10. А. ван дер Зил. Шумы при измерениях. Москва: Мир. Стор. 164.

Размещено на .ru
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?